«Права без іспитів», «Водійське за кілька днів» – такі оголошення зустрічаються в мережі. Але за ними приховано не швидке обслуговування, а шахрайство. Сервісний центр МВС попереджає про це.
“Все більше людей звертаються до Сервісних центрів МВС, після того як стали жертвами шахраїв, купивши підроблені «права», які не відображаються в електронній базі. Люди не складали іспити, але гроші вже витрачені,” – йдеться у повідомленні.
Як діють шахраї:
- Звертаються в месенджерах (Telegram, Viber, WhatsApp) та видають себе за працівників сервісного центру МВС
- Обіцяють «легальне» посвідчення, яке нібито можна буде побачити у «Дії»
- Використовують фейкові фотографії бейджів та фірмової атрибутики
- Створюють фішингові сайти, схожі на офіційні, щоб отримати доступ до особистих даних
Які наслідки чекають на тих, хто купує підроблені документи:
- Штраф, арешт або навіть обмеження волі (відповідно до ч. 4 ст. 358 ККУ).
- Підроблене водійське посвідчення буде вилучено та знищено.
Фішинг
Фішинг (від англійського fishing — риболовля) — метод крадіжки карткових даних в Інтернеті, що стає все популярнішим. Він базується на масових розсилках листів або СМС-повідомлень від банків або відомих брендів. Такі повідомлення містять посилання на сайти, які зовні ідентичні оригінальним. Клієнтам пропонується ввести свій логін та пароль для доступу до Інтернет-банкінгу. Якщо жертва піддається цьому, шахраї отримують доступ до її рахунків. Одним із найбільш часто підроблюваних сайтів був Інтернет-банк ПриватБанк Privat24.
Також підроблені сайти маскуються під Інтернет-магазини, де за привабливими цінами пропонуються нові моделі мобільних телефонів. У такому випадку обов’язковою умовою закупівлі є передплата. Непідозрюючий клієнт вводить дані своєї банківської картки, а згодом виявляє, що гроші зникли, при цьому товар він так і не отримав. Кількість фішингових сайтів безперервно зростає, особливо популярними вони стали у Європі та США. Проте українці, які закуповуються за кордоном, також можуть стати їх жертвами.
Як захиститися:
- Уважно перевіряйте адресу (URL) сайту, на який заходите. Одне неправильне букво може викликати підозру.
- Якщо сайт пропонує здійснити фінансову операцію (наприклад, ввести карткові дані), адреса обов’язково повинна починатися з «https://», що означає «безпечне з’єднання». Якщо є лише «http://», це повинно насторожити.
- Заходячи на сайт, оцініть його зовнішній вигляд. На підроблених сайтах часто різні сторінки мають одну й ту ж адресу, а також можна натрапити на граматичні, синтаксичні та стилістичні помилки.
- Не переходьте за посиланнями, які отримуєте в рекламних листах або СМС-повідомленнях – це можуть бути шахраї.
