Мистецький проєкт, що розташований у самому центрі Києва, в парку Шевченка навпроти червоного корпусу КНУ, запозичив свою концепцію з французького аналога. Мова йде про п’ятиметровий бюст Тараса Шевченка жовтого кольору, що був встановлений 5 серпня 2025 року у співпраці з ГО Ukraine WOW та МЗС України. Його задум копіює творчу ідею іноземних митців, які створили аналогічну жовту скульптуру в місті Лілль, названу “Ромі” – деякі вважали, що це вшанування пам’яті акторки Ромі Шнейдер.
Надто попсово та індустріально: як постала “Ромі” з Лілля
Подібність між проектами помітна навіть сторонньому спостерігачеві. Статуя, створена художником з Ліона Ксав’є Вейланом, була встановлена на площі перед Фландрійським вокзалом у м. Лілль (Франція) ще в вересні 2019 року. Це погруддя жінки з загадковим поглядом і руками, перекрестженими на грудях, яке ніби зустрічало пасажирів. Як відзначили тоді місцеві медіа, метою проєкту було створення публічної дискусії.
Незважаючи на назву “Ромі”, за словами її автора, цей проєкт не пов’язаний із відомою німецько-французькою акторкою Ромі Шнейдер. Він зазначає, що так звали його колишню колегу по студії, яка позувала під час створення погруддя.
Цікавим є також метод виготовлення скульптури. Як повідомляло місцеве медіа, Radio Contact у 2019 році, 2,9-метрове погруддя вагою 250 кг було надруковано на 3D-принтері з полістиролу й скловолокна, а потім обтягнуто каркасом зі сталі, пофарбувавши з зовні поліефірною смолою. Обраний колір “динно-жовтий” залишив свій слід у свідомості жителів, викликавши різні реакції – деяким він здался занадто “попсовим та індустріальним”.
Чому жовтий Шевченко “дисциплінарно” – не кітч
В українському варіанті “Ромі” збільшилася до 5-метрової висоти та отримала вуса. Як і у Ліллі, київське погруддя викликало суперечки серед жителів: одним воно подобається, оскільки це “сміливо та дуже по-європейськи” (ще б пак!), інші критикують через дивний колір і форму. Дехто навіть вживає термін “кітч”, хоча багато жителів вважають, що це не так.
“Цей жовтий Шевченко дисциплінарно не кітч. Велика жовта скульптура не обов’язково має бути кітчем. І жовтий колір не робить будь-що кітчем. Кітч – це натюрморти зі сливками у вашому домі, клейонка для столу й сувенірні магнітики на холодильнику”, – зазначив у дописі на Facebook киянин Eugene Baraban.
А художниця, мистецтвознавиця й кураторка мистецьких проєктів Олена Грозовська з іронією коментує погруддя – мовляв, кажуть, що згодом інсталяція слугуватиме наземним вестибюлем до ст.м. “Тараса Шевченка” – на платформу можна буде потрапити через отвір у спині Кобзаря. Вуса, жартує Грозовська, стануть рухомими – слугуватимуть годинниковими стрілками.
“Якщо серйозно, то все це настільки погано, що навіть добре”, – підкреслює мисткиня.
У Києві статуя став частиною комерційного проєкту, і її творці отримують вигоду від рекламодавця. Всередині неї розташована інтерактивна виставка: зазирнувши у вічко, можна побачити монументи Тарасу Шевченку, встановлені за кордоном, і, щоб потрапити всередину, потрібно прикласти картку однієї з провідних світових компаній з виробництва банківських карток.
Хто ж “запозичив” ідею та навіть колір скульптури
Хто ж несе відповідальність за плагіат у випадку з київським погруддям? Як вже писав Інформатор, проект розробила ГО Ukraine WOW у партнерстві з МЗС України. В самій організації назвали митців, які працювали над створенням Шевченка: передусім, це Сергій Западня, автор художнього задуму. За “наукову консультацію” відповідала Юлія Шиленко, головна хранителька фондів Національного музею Тараса Шевченка, але ключова ідея “належить” саме Западні.
Він є досить відомим художником – роботи Сергія Западні виставляються на аукціонах України, а його арт-проєкти отримують нагороди на європейських і світових художніх платформах. Він був одним з учасників української групи “Йод” і є одним із найтитулованіших митців в Україні. Крім того, він відзначився роботи, що відображають “політкоректне мистецтво”.
У 2014 році він провів виставку “Вид на Крим” в столичній галереї “Карась”, а у 2022 році створив образ героя у проєкті “Нескорені”. Цей жовтий Шевченко – ще одна пропозиція подальшого розвитку “політкоректного” мистецтва, що міститься між пам’ятником Тарасу Шевченку в парку Шевченка та “червоним” корпусом КНУ ім. Тараса Шевченка.
Цікаво також, хто став “промоутером” політкоректного мистецтва, хто, напевно, відбирав ескізи й погоджував їх з “замовником” (нагадаємо, ним є всесвітньо відома компанія, що виробляє банківські картки). Це ГО Ukraine WOW, а її засновниці – Ярослава Гресь та Юлія Соловій. Обидві вони стали відомими в Києві піарницями, що за останні 5 років увійшли до вузького кола мистецтв, пов’язаного з владою.
Вони були тісно пов’язані з ініціативою українського президента, фандрейзинговою платформою UNITED24 (до 2024 року Гресь працювала як координаторка, Соловій – очолювала відділ партнерств). Ця платформа збирає кошти на відновлення України та популяризує країну у світі – її амбасадорами є такі особи, як сер Річард Бренсон, Марк Гемілл, Алісса Мілано, Барбара Стрейзанд, Френсіс Фукуяма, Лієв Шрайбер та гурт Imagine Dragons. Обидві також пов’язані з PR-агенцією Gres Todorchuk (Ярослава Гресь – керівна партнерка, Юлія Соловій – креативниця і кураторка проєктів).
Жовтий Шевченко, Хмара й Стіна щастя: якими є арт-проєкти літа 2025 у Києві
Нагадаємо, що в серці Києва було встановлено 5-метровий бюст Тараса Шевченка, про що Інформатор повідомляв 5 серпня 2025 року. Всередині інтерактивної інсталяції розміщено пристрої, завдяки яким можна потрапити у 80 локацій у світі, де встановлені памʼятники Шевченку, і оцінити навколишнє середовище через його очі. Інсталяція триватиме до 15 серпня, і всі охочі зможуть оцінити світ очима Кобзаря.
Також раніше ми згадували, що на Софійській площі в центрі Києва була презентована масштабна інсталяція, яка стане “офіційним” арт-об’єктом від України на міжнародному фестивалі Burning Man 2025 у США. Її форма стилізована під дитячий малюнок грозової хмари (проста, але тривожна), а іноді вона “оживає” спалахами блискавки й гуркотом грому. Меседж простий: світ має бути готовим до небезпек і викликів, така ж назва хмари-інсталяції – “Get Ready!”
Тим часом, на Контрактовій площі з’явилася Стіна щастя – інтерактивну інсталяцію, яку самі кияни змінюватимуть. Автором цього незвичайного арт-об’єкту є відомий данський художник Томас Дамбо, і його встановлення стало частиною створення інноваційного простору TORV Kyiv.
