Результати референдуму та виборів у Молдові показали – євроінтеграційний курс країни з величезними потугами, проте все ж стане закріпленим у конституції країни. А от президента обиратимуть у другому турі. І в опозиції, яка вважається форпостом російського впливу в Молдові, є всі шанси на перемогу. Тобто Кишинів цілком собі може розвернутися у бік Москви, маючи при цьому амбіції до ЄС. І це теж матиме вплив на відносини з Києвом, але чи буде насправді він значним? Інформатор запитав про це в експертів.
Курс в ЄС обраний, президент – ні
У Молдові вже опрацювали 100% голосів у референдумі – внесення змін у Конституцію з метою приєднання до Євросоюзу підтримали 751 235 виборців, це трохи більше за половину, а саме 50,46%. Тобто євроінтеграційний курс буде закріплений. Санду вже заявила що внесе до Конституції відповідні євроінтеграційні правки.
Інша справа – вибори президентські, які пройшли в країні водночас з єврореферендумом. Найбільше голосів (опрацьовано також 100%) отримала чинна лідерка Майя Санду, яка представляє проєвропейські сили, – 42,40% (654 685 виборців); для перемоги цього недостатньо, тож буде другий тур.
Примітно, що за Санду віддали голоси майже на 100 тисяч виборців менше, аніж за євроінтеграцію. Тобто гіпотетично цю частину електорату вона ще може переконати голосувати за неї.
Її головний конкурент, ексгенпрокурор Республіки Молдова Олександр Стояногло набрав 26.01% (401 627 голосів). Він представляє соціалістичну партію, яку очолює експрезидент Ігор Додон (він не балотувався, оскільки має занадто високі антирейтинги).
Третє місце зайняв давній противник Додона та соціалістів, колишній мер міста Бєльці Ренато Вусатий. На четвертому – колишня глава Гагаузії Ірина Влах, за яку теж голосували гагаузи (до речі, Стояногло є гагаузом).
Стояногло може перемогти Санду
На думку народного депутата від “Слуги народу”, члена групи з міжпарламентських зв’язків із Молдовою Євгенія Брагара, зараз все свідчить про майбутню перемогу Стояногло. Електорат інших проросійських кандидатів на кшталт Вусатого та Влах голосуватиме за нього, тому вони збільшать його результати.
А політичний аналітик Руслан Рохов зауважив, що навіть у рідному районі чинна президентка стала лише третьою з 23,5%, тож переобратися їй буде важко.
“В таких умовах Санду буде вкрай важко переобратися на другий термін. Зокрема, і через те, що їй нізвідки отримати додаткові голоси. Підтримати Санду у другому турі можуть хіба що виборці кандидатів Октавіана Цику та Андрея Нестасе, які отримали на виборах менше 1%. А референдум як технологія збільшення явки спрацював тільки у першому турі. У другому такого “бонусу” Санду не матиме”, – сказав він у коментарі “РБК-Україна”.
Без інцидентів не обійшлося – на це вплинула Росія
Сама ж Санду заявила, що на виборах президента у Молдові кримінальне угруповання намагалось купити 300 тисяч голосів – це майже 20% від загальної кількості тих, хто голосував. За даними уряду країни, Росія витратила близько 100 млн євро, щоб зірвати ці події.
А ще вплинули електоральні “сітки” молдовського олігарха-втікача Ілана Шора. Поліція каже, що він побудував мережу з близько 130 тисяч виборців, які мали віддати голоси за проросійських кандидатів. Це ще 10%.
“Ми знаємо, що це голосування відбулося в умовах безпрецедентного втручання і залякування Росії та її проксі, які намагалися дестабілізувати демократичний процес у Молдові”, – сказав речник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано на брифінгу в Брюсселі.
Політична аналітикиня фонду “Демократичні ініціативи” Маріанна Присяжнюк зазначає, що РФ побудувала розгалужену корупційну мережу впливу в Молдові. Її частинами є згаданий вище Шор, московська церква, роспропаганда, страх силового впливу – молдовани бояться відновлення конфлікту з Росією. За її словами, недооцінена також роль сепаратистського Півдня та проросійської півночі Молдови.
“Росія намагається впливати на різних рівнях, інфільтруючи підконтрольних кандидатів у різні електоральні сегменти — від тих, хто відкрито підтримує агресивний проросійський порядок денний, до тих, хто займає позицію “ні вашим ні нашим”, – пише Присяжнюк.
Що може змінитися для Києва та самої Молдови
Але навіть, якщо Санду і зможе перемогти у другому турі, попри думки Брагара і Рохово, Стояногло здатен консолідувати навколо себе різношерсту опозицію. Парламентські вибори відбудуться наступного року, тож на них фактично вирішиться, хто керуватиме Молдовою. Тобто у цій політичній битві можуть все ж можуть перемогти проросійські сили.
Але як це вплине на відносини з Києвом? Ось, що каже пан Брагар:
“Базовий вектор співробітництва України з Молдовою ніяк не зміниться. Далі будемо торгувати, буде транскордонне співробітництво. Але ж треба розуміти, що у разі перемоги проросійського кандидата буде співробітництво Молдови з Росією, і [антиросійські] санкції навряд будуть, оскільки їх не ввели і при Санду”, – зауважив Євгеній Брагар у коментарі Інформатору.
Політолог Ігор Петренко у спілкуванні з нами зауважує, що одного закріплення євроінтеграційного курсу для Молдови недостатньо. Він каже, що суспільство у Молдові полязироване, а Майя Санду має переконувати громадян у правильності проєвропейської політики.
“Відсутність одностайної позиції породить дестабілізацію, розкол. Це призведе до соціальної та політичної турбулентності. І тут зокрема зусилля Росії дали свої плоди. А якщо легітимність Санду та проєвропейського уряду поставлять під сумнів, це може призвести до серйозних соціальних протистоянь”, – каже Петренко у коментарі Інформатору.
За словами експерта, у Молдові багато прихильників проросійського курсу, тож якщо Санду і здобуде перемогу на виборах, проросійська опозиція розростатиметься – це супроводжуватиметься подальшими політичними дестабілізаціями, тож може мати вплив і на відносини з Києвом. Але, зауважує політолог, все залежатиме від того, на що будуть готові піти сторони у цьому протистоянні.
А політолог Рохов додав, що за результатами виборів у опозиції відкриваються можливості взагалі заблокувати європейський курс, перебуваючи при владі. І якщо команда Санду не знайде спосіб покращити своє становище, навряд їй світить перемога.
