Соціальні мережі збурилися через пост Тимофія Милованова, де він порушив етичні норми видання Українська правда. Згідно зі стенограмою зустрічі голови ОП Андрія Єрмака із студентами, Милованов стверджує, що формат зустрічі дозволяє лише цитувати учасників без зазначення їхніх прізвищ. Відомі журналісти, серед яких і Мирослава Гонгадзе, вже відреагували на цю ситуацію.
Єрмак спілкувався зі студентами відомих київських університетів, таких як Могилянка та Київська школа економіки, президентом якої є Милованов. Ця зустріч відбулася після масштабних протестів у центрі Києва, що були спрямовані на захист антикорупційної системи, ініційованої столичними студентами.
Схоже, що зустріч не відповідала очікуванням Офісу президента, про що свідчить стенограма. Студенти ставили запитання, які були незручними для Єрмака, який, напевно, виявляв роздратування.
У стенограмі видно, що Єрмак відповідав ухильно. Студенти це помічали й навіть робили йому зауваження. Часом його коментарі ставали справжнім мемом.
“Депутати проголосували зміни, які хтось там десь вносив і т. д. Сьогодні неможливо просто подзвонити і сказати: «Ану давайте всі голосуйте», – так прокоментував Єрмак питання ганебного законопроекту 12414, яким Рада намагалася скасувати незалежність НАБУ та САП.
Ймовірно, Єрмак не вбачав розслідування Бігуса, де було показано переписку депутатів у закритих чатах фракції “Слуга народу” у ВР. Виглядало на те, що депутатам було наказано проголосувати за відповідний законопроект, і вони це виконали. Після цього концепція змінилася, і представники президента звинуватили депутатів у прийнятті цього законопроекту, хоча президент одразу його підписав.
Цей момент обурив Милованова, який не лише очолює КШЕ, але й є радником Єрмака. У Facebook він написав:
“Проблема української журналістики — це нерегламентування власних правил і поширення поганої практики”.
Милованов зазначив, що зустріч проходила за правилом Chatham House. Це дозволяє обговорювати думки та ідеї під час зібрання, проте забороняє пряме цитування й згадування прізвищ учасників.
Досить довгий пост Милованова завершувався фото студента, який є автором Української правди і створив цю стенограму. Таким чином, звинувачуючи УП у порушенні стандартів, Милованов сам порушив їх.
Однак більшість активістів громадянського суспільства не підтримали позицію Милованова. Вони підкреслили, що УП не порушила кодекс журналістської етики, оскільки оприлюднила достовірну інформацію і не розкрила жодних державних секретів. Важлива інформація, що стосувалася міжнародних відносин, була свідомо вилучена зі стенограми.
Ключовим у всій цій ситуації є те, що правила, за якими проходила зустріч, залишаються внутрішніми нормами організації, що її проводила. Вони не є законом і не діють на медіа, які, до речі, не були запрошені на захід. Мирослава Гонгадзе відреагувала на звинувачення:
“Так, стандарти важливі. Але іноді суворе дотримання правил означає, що суспільство не дізнається правди. На війні, у боротьбі з корупцією, в умовах цензури – істина часто прихована. Щоб її знайти, журналістам потрібно діяти нестандартно: працювати з анонімними джерелами, використовувати приховану зйомку, публікувати документи, які намагалися знищити, – зазначила вона, згадуючи Альбера Камю: “Єдине, що варте зусиль у світі, — це запобігти тому, щоб нас знищила брехня”. Для журналіста це означає бути там, де правда під загрозою, і не відступати.
Проте найважливіше в цьому скандалі – стенограма Української правди є великим документом. Неможливо зрозуміти його сутність, якщо не прочитати до кінця. Тому спочатку мало хто звернув увагу на текст.
Але завдяки суперечці в соціальних мережах, розпочатій Миловановим, тисячі людей вирішили ознайомитися зі стенограмою. Адже, ймовірно, вони дійшли до кінця.
Таким чином, це стало найкращим PR для УП. Так трапляється, коли PR роблять недосвідчені люди.
