Жінка намагалася зареєструватись на платформі OLX, і для завершення процесу їй надіслали повідомлення з посиланням, за яким вона перейшла. Після цього телефон вимкнувся. Через деякий час гаджет знову увімкнувся, і жінка почала отримувати повідомлення про зміну паролів та про списання коштів з її кредитної картки ПриватБанку на загальну суму 151 646 гривень. Цю інформацію можна знайти у рішенні Шевченківського районного суду Харкова, опублікованому 18 серпня 2025 року.
На день 26.12.2024 балансовий рахунок жінки складав 3 120 гривень. Однак протягом пів години без її відома були здійснені шахрайські транзакції, в результаті яких з рахунку зникло 151 646 гривень. Вона не передавала свої конфіденційні дані, паролі або PIN-коди нікому. Жінка відразу ж звернулася до поліції, повідомивши про шахрайські дії. 14.01.2025 року вона написала до банку листа з проханням відновити балансову суму до позитивного значення 3 120 гривень та не нараховувати відсотки за заборгованістю по кредитній картці. На що ПриватБанк у відповіді від 22.01.2025 року відмовив у відновленні балансу, почавши нараховувати відсотки на неправомірно списану суму. Банк проігнорував її запит провести службове розслідування щодо незаконного списання коштів. Жінка вважає дії банку порушенням її прав споживача банківських послуг і тому подала позов.
“26.12.2024 року позивачка намагалася зареєструватися на сайті OLX, і для завершення реєстрації їй надіслали повідомлення з посиланням, за яким вона перейшла. Після цього її телефон вимкнувся, і протягом приблизно пів години вона не могла його увімкнути. Коли телефон знову увімкнувся, жінка почала отримувати повідомлення про зміни паролів і списання коштів. Позивачка не вжила жодних дій, які б призвели до розголошення її персональних даних”, – зазначив представник жінки у суді.
ПриватБанк подав заперечення на позов, в якому просив відмовити у його задоволенні, пояснюючи, що клієнтка порушила свої зобов’язання щодо забезпечення конфіденційності персональних даних і засобів доступу до рахунку; вона надала доступ третім особам до своїх автентифікаційних даних, і саме її дії спричинили шахрайське списання коштів, про що є докази в банку.
Яке було рішення суду?
Суд задовольнив позов жінки. Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» зобов’язали відновити залишок коштів на особистому рахунку до стану 3 120 гривень, який існував на 26 грудня 2024 року перед виконанням несанкціонованих операцій. Фінансова установа має списати заборгованість, яка виникла після несанкціонованих операцій 26 грудня 2024 року, а також нараховані відсотки, пеню, штрафи та комісії.
“Позивачка одразу ж звернулася до банку щодо скасування спірних транзакцій, а також повідомила поліцію про шахрайські дії проти неї. Усі наведені обставини підтверджують, що у жінки не було наміру на проведення таких платежів, і банк не заперечив факт звернення з вимогою про скасування цієї транзакції. Справа в тому, що просто правильний введення вихідних даних для ініціювання банківської операції не може автоматично свідчити про те, що користувач сам винен у втраті або незаконному використанні свого ПІН-коду або іншої інформації для проведення платіжних операцій. Отже, суд дійшов висновку, що перехід позивачки за посиланням з повідомлення не можна вважати сприянням втраті або незаконному використанню інформації, що дозволяє ініціювати платіжні операції. Суд визнав позовні вимоги обґрунтованими та підлягають задоволенню. Суд зазначає, що позивач просить списати заборгованість в сумі 148 526 гривень, проте це суперечить вимозі про відновлення стану до 3 120 гривень, тому суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача списати заборгованість, яка виникла після несанкціонованих операцій 26 грудня 2024 року, а також нараховані відсотки, пеню, штрафи та комісії”, – підкреслив суд.
