У Білорусі зникла картопля: мережі втішаються з політики Лукашенко

У 2025 році Білорусь вперше зіткнулася з дефіцитом картоплі – основного продукту аграріїв країни. Причина цього явища полягає в спробах уряду забезпечити громадянам доступ до картоплі, що в результаті призвело до її майже повного зникнення. Таке становище стало сигналом нестабільності білоруської економіки, адже країна намагалася експортувати якісну бульбу до Росії, а своїм громадянам пропонувала дрібний та зіпсований продукт.

Цю інформацію повідомила “Економічна правда”, зазначивши, що все почалося у 2022 році, коли самопроголошений президент Олександр Лукашенко заборонив підвищення роздрібних цін на основні продукти, намагаючись зробити їх більш доступними. Увесь процес супроводжувався необхідністю отримувати дозволи чиновників на будь-яке підвищення цін, а картопля також потрапила під державне регулювання.

Всі ці рішення призвели до того, що вирощування картоплі стало фінансово невигідним для фермерів, що, у свою чергу, негативно вплинуло на врожайність. Як наслідок, внутрішнє постачання значно зменшилось.

“На початку 2025 року у нас виявилося, що картоплі немає”, – визнав Лукашенко.

У 2024 році в Білорусі було зібрано найменший врожай за останнє десятиліття – лише 3,1 млн тонн, що на 25% менше, ніж у 2023 році. Ці дані суперечать оптимістичним звітам, які публікували державні ЗМІ про високі показники урожайності.

Внаслідок зменшення пропозиції картопля піднялася в ціні на 10% за перші два місяці 2025 року. Ситуація у магазинах стала кризовою з березня: полиці почали порожніти, а якщо й з’являвся якийсь овоч, то часто це була дрібна чи зіпсована продукція. Люди почали купувати заморожену картоплю, адже свіжої просто не виявилося, а ту, що продавалась, “навіть брати в руки було неприємно”.

У квітні уряд Білорусі підвищив межу цін на картоплю на 36%, з 1,1 до 1,5 білоруських рублів за кг. Однак це не дало бажаного результату. Врешті-решт режим Лукашенка змушений був дозволити імпорт картоплі з країн Євросоюзу та “недружніх держав”.

У червні Лукашенко звинуватив торгові мережі у відсутності картоплі на прилавках, що призвело до ухвалення закону, який у липні запровадив покарання для магазинів за недолік бульби. Білоруські економісти сміялися, адже замість того, щоб вирішити основну причину дефіциту – нерентабельність виробництва через контроль цін – влада вирішила покарати ритейлерів.

“Коли держава встановлює ціни вручну, вона знищує стимул до виробництва і продажу. Люди не хочуть працювати собі в збиток. Чому продавати картоплю за копійки, якщо збір не окупається?” – зауважив економіст Михайло Крячкін.

За словами Лукашенка, “з картоплею жартувати не можна”. Він наказав організувати таку роботу, щоб “не було жодних претензій”. Втім, наразі його уряд не має наміру або можливостей змінювати економічну модель.

У соцмережах люди висміюють політику білоруської влади, ось деякі коментарі:

– “Типовий приклад того, чим закінчується намагання силоміць регулювати ціни. Тільки ринкові методи дозволяють успішно розвиватися.”Покарання для магазинів за відсутність бульби” – просто смішно.”

– “Лукашенко погано вчився на історії КПРС. Ситуації з військовим комунізмом там описані детально.”

– “Бацька – класичний лівак. Дайте їм навести лад у пустелі – і там буде дефіцит піску.”

– “Який же Лукашенко тепер пюрер, без картоплі”.

У Білорусі невистачає картоплі, але готуються до воєнного стану

Згідно з інформацією, в Білорусі планують ввести воєнний стан. Відповідні зміни в законодавстві розглядатимуть депутати. Ці зміни запропонують можливість введення правового режиму у відповідь на війну Росії проти України.

Документ під назвою “Про зміну законів у сфері забезпечення військової безпеки та оборони” міститиме уточнення завдань збройних сил і функцій генерального штабу щодо забезпечення військової безпеки РБ. Також у законі буде йтися про приведення до відповідності воєнної доктрини переліку військових загроз, які є підставою для введення воєнного стану.

Крім того, в Білорусі буде радикально розширено повноваження армії, включаючи можливість здійснення дій всередині країни, таких як придушення протестів.