Дніпряни 2 вересня помітили в небі хмару, що нагадує “ядерний гриб”. Знімки цього явища швидко поширилися в соціальних мережах, з різних ракурсів, викликавши значну дискусію.
Метеорологи пояснюють, що на фото зафіксована грозова хмара – кумулонімбус (Cumulonimbus capillatus incus). Вона утворюється через інтенсивну конвекцію теплого і вологого повітря, яке підіймається вгору, охолоджується, і водяна пара конденсується в великі краплі та кристали льоду. Верхівка хмари досягає тропопаузи та “розплющується”, формуючи характерну “шапку-гриб”.
Такі хмари формуються при високих температурах, підвищеній вологості та нестабільній атмосфері. Часто вони супроводжують грози, сильні дощі або град, але швидко зникають після закінчення опадів або при стабільному антициклону з прохолодним і сухим повітрям.
Схожі “грибоподібні” хмари неодноразово спостерігали в інших регіонах. Наприклад, хмара, схожа на “ядерний гриб”, зафіксована в Переяславі. Знімки подібних явищ зрідка з’являються у людей із Київщини, включаючи столицю.
Нещодавно таке ж явище спостерігали над Казанню, де метеоролог Тимур Аухадеев пояснив його природне походження: сильна конвекція та локальне підвищення температури повітря створили умови для формування потужної купчасто-дощової хмари. Таким чином, “ядерний гриб” над Дніпром – це не сигнал про катастрофу, а вражаюче природне явище, що свідчить про активну конвекцію та можливу грозу.
Короткоживучі грибоподібні хмари: що важливо знати
На знімках зафіксовано кумулонімбус (Cumulonimbus) – грозову хмару, яка часто має форму, схожу на “гриб”, й може викликати асоціації з ядерним вибухом.
- Що це за хмара: це купчасто-дощова хмара (Cumulonimbus capillatus incus), верхівка якої досягає верхніх шарів тропосфери й розпластується у характерний “ковадлоподібний” гриб.
- Як вона утворюється: виникає внаслідок сильної конвекції – швидкого підйому теплого вологого повітря вгору; коли повітряні маси піднімаються, охолоджуються, і водяна пара конденсується у великі краплі й кристали льоду; досягнувши тропопаузи (межі між тропосферою і стратосферою), хмара “розплющується”, оскільки далі повітря не піднімається, що створює ефект “шапки-гриба”.
- Від чого залежить: залежить від температури на поверхні землі (чим тепліше, тим активніший підйом); від вологості повітря; від атмосферної нестійкості (чим більший перепад температур між поверхнею землі та верхніми шарами атмосфери, тим сильніші хмари).
- Яка погода їх “знищує”: такі хмари короткоживучі – швидко розсіюються після грози; найбільше їх “руйнують” стійкі антициклони із сухим і прохолодним повітрям. Тоді немає конвекції, тож кумулонімбуси просто не утворюються. Також вони розпадаються після о降атки опадів і зниження вертикальних потоків повітря.
Отже, якщо ви бачите в небі такий “ядерний гриб”, це не кінець світу, а знак того, що відбувається або вже розпочалася гроза, сильний дощ чи навіть град з блискавками.
