Президент Фінляндії написав статтю про Україну для The Economist: тема – “фінляндизація”

Фінляндія, незважаючи на втрати під час війни з СРСР, зуміла зберегти свою незалежність і перетворитися на одну з найуспішніших країн Європи завдяки прагматичній політиці та моделі “тотальної оборони”. Президент Александр Стубб вважає, що нині Україна має більше ресурсів і союзників, а головне завдання для неї – це не зациклюватися на минулому, а створити справедливу й сильну державу. Це зазначено у статті видання The Economist.

“Тиранія в Кремлі стверджує, що країна в його сфері впливу, і вимагав нерівноправного обміну територіями. Коли його відхилили, він вдався до операції під чужим прапором, а потім вторгся, сподіваючись захопити столицю за два тижні. Західні демократи оголосили про підтримку, але фактично її не надали. Менш ніж через п’ять років жертва була змушена віддати десяту частину своєї території Росії та пообіцяти вічний нейтралітет. Це не доля України в цьому десятилітті, а історія Фінляндії в 1940-х роках. Нині це одна з найуспішніших і найпроцвітаючіших країн Європи”, – зазначає видання.

У березні 1940 року, після “16 тижнів запеклих боїв без жодної паузи”, Фінляндія, в умовах малої західної підтримки та величезною чисельністю та жорстокістю противника, змушена була втратити частину своїх територій. Проте країна зберегла головне – свій народ і незалежність. Для світу це виглядало як поразка. Але для президента, чиї батьківщини розташовані на анексованих СРСР землях, ця історія має інший контекст. Фінляндія не отримала жодних гарантій безпеки і обрала шлях стриманості, а не відкритої антиросійської позиції, що з високою ймовірністю призвело б до нового вторгнення.

Те, що називали “фінляндизацією” і вважали приниженням, для самих фінів було розумною політикою. Вона дозволила зберегти основні цінності: освіту, соціальну систему та верховенство права. Перед вступом до НАТО у 2023 році, країна розробила модель “тотальної оборони”, що включає обов’язкову військову службу та залучення приватного сектору. Резерв налічує майже мільйон підготовлених громадян.

Сьогодні, за словами Стубба, Україна має більш вигідну ситуацію, ніж Фінляндія у 1944 році – тоді це була “спустошена, бідна країна” майже без союзників. Натомість, Україна має партнерів, економічну підтримку й перспективи на забезпечення безпеки. У нещодавньому інтерв’ю в Гельсінкі він прокоментував рішення 1944 року, яке багато хто сприймає як поразку, зазначивши, що “ми досі відчуваємо перемогу, оскільки зберегли свою незалежність”.

“Ми знайшли рішення у 1944 році, і я переконаний, що ми зможемо знайти рішення у 2025 році, щоб покласти кінець агресивній війні Росії та знайти тривалий і справедливий мир,” – вважає Стубб.

Президент Фінляндії вважає, що перед Україною стоїть вибір: залишитися у відчутті несправедливості або “зібрати уламки, відбудуватися й повірити у власне майбутнє” – подолати корупцію, розвивати свободу та соціальну справедливість, усунути цинізм. Це вибір, який визначить її майбутнє так само, як післявоєнний шлях визначив долю Фінляндії.

Фінляндія очікує нападу з боку РФ

У Фінляндії побоюються, що Росія може здійснити напад. За попередніми оцінками, це може статися через три-п’ять років після завершення війни в Україні. Можливо, це буде як вторгнення, так і провокації на кордоні.

Минулого року повідомлялося, що Росія активізує гібридну агресію проти Фінляндії, застосовуючи засоби РЕБ для придушення GPS сигналу на прикордонні та в районі Фінської затоки.