Компанії Vodafone, що надають інтернет-послуги, зазнають збитків і скорочують чисельність своїх працівників, внаслідок чого державний бюджет не отримує значну кількість податків. Водночас, інтернет-провайдери “Фарлеп” та “Фрінет”, що є частиною групи Vodafone, можуть покривати свої фінансові втрати за рахунок прибутків від мобільного зв’язку материнської компанії, внаслідок чого бюджет недоотримує кошти. Про це розповів IT-підприємець Володимир Кучерук із Краматорська.
У сегменті фіксованого інтернету Vodafone Україна працює через дві юридичні особи: ПрАТ “Фарлеп-Інвест” та ТОВ “Фрінет”. Як свідчать дані аналітичної платформи YouControl, обидва ці інтернет-провайдери, як і сам “Водафон” в Україні, належать громадянину Азербайджану Насібові Хасанову. Варто зауважити, що йдеться про підрозділи, що реалізують послуги фіксованого інтернету Vodafone (“Фарлеп-Інвест” та “Фрінет”), а не про прибуткову мобільну компанію.
У першій половині 2025 року обидва інтернет-оператори Vodafone зазнають суттєвих збитків: “Фрінет” відзначає збиток у 5 млн 125 тис. грн, тоді як “Фарлеп-Інвест” зазначає збиток у 23 млн 339 тис. грн. Остання компанія регулярно зазнавала збитків протягом усієї війни, а з початку 2021 року чистий збиток становить 81 млн 394 тис. грн. Ці цифри базуються на офіційній фінансовій звітності компаній, поданій до податкової служби. “Водафон” на своєму сайті пропонує укладати угоду на отримання стаціонарного інтернету саме з “Фарлеп-Інвест”.
Збиток “Фарлеп-Інвест” вже становить астрономічні 983 млн 389 тис. грн і зріс на 20 млн 861 тис. грн з початку року! Натомість “Фрінет” демонструє вершину успіху: тут нерозподілений прибуток досягає 76 млн 924 тис. грн. Але підсумовуючи їхні результати, загальний непокритий збиток досягне 906 млн 465 тис. грн. Можливо, для компенсації у майбутньому можуть бути використані кредити від ПрАТ “ВФ Україна” – оператора мобільного зв’язку, який володіє обома інтернет-провайдерами.
Які наслідки для держави
Які висновки можна зробити з таких великих збитків “Фарлепу” і непримітних доходів “Фрінету”? Це сигнал, що державний бюджет не отримає десятки або навіть сотні мільйонів гривень податків від інтернет-провайдерів Vodafone. “Діру” у “Фарлепі” доведеться закривати роками, під час яких держава не отримає суттєвих коштів, оскільки діяльність продовжує бути збитковою, тож податок на прибуток не стягується.
Як зазначає Володимир Кучерук, очевидно, Vodafone вдається до так званого “крос-субсидування”. Надприбутки від мобільної зв’язку використовуються для покриття збитків своїх інтернет-провайдерів, аналогічним чином діє і “Київстар”. Це добре видно у тарифах “3 в 1” (мобільний зв’язок + стаціонарний інтернет + телебачення).
Це дозволяє Vodafone отримувати додаткові переваги, платити менше податків та ПДВ, а також демпінгувати. Наприклад, наразі є акційні тарифи від 100 грн/місяць – в 2,5 рази дешевше, ніж у середньому серед інших інтернет-провайдерів. Безкоштовні або дешеві тарифи фінансуються менеджментом за рахунок доходів, отриманих холдингом від мобільного зв’язку. Більшість інтернет-провайдерів не можуть реалізувати подібну стратегію, оскільки їхні власники не мають мільярдних оборотів у інших бізнесах. Варто зазначити, що Vodafone Україна офіційно спростовує звинувачення у крос-субсидуванні.
До речі, дія крос-субсидування заборонена законом. У документі “Про електронні комунікації” йдеться, що “принципом ціноутворення є уникнення перехресного субсидування одних електронних комунікаційних послуг за рахунок інших”. Як відзначав народний депутат України Олександр Федієнко, втрати для держави через крос-субсидування складають 651 млн грн за квартал тільки від одного великого оператора, а таких операторів є кілька.
Цікавими є також зміни в кількості працівників. У “Фарлеп” працівників стало втричі менше (було 377, тепер 129). Зокрема, “Фарлеп” витратить на оплату праці та ЄСВ до Пенсійного фонду менше (22 млн 506 тис. грн за перше півріччя 2025 року, що менше ніж 66 млн 676 тис. грн рік тому). В “Фрінеті” кількість працівників трохи зросла (778 у порівнянні з 701). Отже, загальна кількість працівників в інтернет-провайдерів Vodafone зменшилася з 1078 до 907. Це незважаючи на те, що кількість користувачів інтернету подовжується.
Інформатор неодноразово зазначав, що мобільні оператори України просувають впровадження загальної системи оподаткування для інтернет-провайдерів. Багато малих та середніх постачальників надавали послуги за спрощеною системою, але у 2024 році Державна податкова служба вирішила, що це повинно змінитися.
Мобільний зв’язок забезпечує ресурси для розвитку
В офіційних звітах Vodafone, звісно, не йдеться про проблеми інтернет-підрозділів. Там наголошують, що Vodafone Україна збільшила доходи за перше півріччя 2025 року на 15% – до 13,5 млрд грн (мобільний оператор + інтернет-провайдери). Окрім того, були інвестовані понад 3,5 млрд грн у підтримку критично важливої інфраструктури. Чистий прибуток компанії склав 1,7 млрд грн (на 14% менше, ніж у попередньому році). Значну частину інвестицій компанія спрямовує на розвиток фіксованого інтернету – тобто на “Фарлеп-Інвест” та “Фрінет”.
Володимир Кучерук зазначає, що Vodafone останні кілька років активно впроваджує енергонезалежні xPON-мережі (технологія передачі даних через оптоволокно, що забезпечує стабільну швидкість інтернету і захищає від збоїв у роботі через перевантаження мережі; функціонує під час відключень електроенергії за рахунок павербанків), що під час блекаутів дало перевагу у густозаселених містах. Частково завдяки цьому кількість підключених абонентів “Фарлеп-Інвест” та “Фрінет” з 1 кварталу 2022 року зросла на 43,5% (з 209,4 тис. абонентів до 300,5 тис.).
При цьому “Фарлеп-Інвест” показав зростання на 242% серед абонентів (з 47,1 тис. до 161,3 тис.) за час конфлікту. Натомість “Фрінет”, навпаки, скоротився на 14,2% (з 162,3 тис. до 139,2 тис.).
Конкуренція між мобільними операторами та інтернет-провайдерами
Серед основних лобістів загального переходу малих операторів на загальну систему оподаткування – група DVL (“Датагруп”, “Воля”, lifecell), “Київстар” та “Укртелеком”. З липня по жовтень 2024 року влада примусово позбавила всіх інтернет-провайдерів можливості працювати за спрощеним режимом оподаткування. До того ж, великим компаніям легше утримувати інфраструктуру – у їхніх доходах цей аспект займає незначну частку порівняно з малими інтернет-провайдерами, які тепер повинні віддавати більше грошей у вигляді податків.
Приклади Vodafone показують, як великому інтернет-провайдеру вигідно, що конкуренти поступово зникають з ринку. А також не потрібно сплачувати більшість податків, а збитки покриваються материнською компанією – мобільним оператором з мільярдними бюджетами. Таким чином, вони здатні пропонувати нижчі тарифи, ніж ринок, що приваблює нових клієнтів, у той час як малі конкуренти не мають такої можливості.
Оператори на спрощеній системі оподаткування забезпечували інтернет-доступом 41% усіх абонентів, у тому числі 51% у сільських регіонах. Їхня діяльність часто фокусувалася на обслуговуванні малопривабливих комерційно регіонах. Зростання податкового навантаження призвело до зменшення доступу до інтернету у важкодоступних місцях, погіршення якості послуг, а також збільшення витрат (і, відповідно, росту тарифів).
Малі інтернет-провайдери намагаються скасувати рішення податкової про переведення на загальну систему оподаткування через суди. Однак і після цього нічого не змінюється. Держава на сьогодні не отримала значної вигоди від рішень податкових органів, а малий і середній бізнес у сфері інтернет-послуг опинився у важкій ситуації.
