Протягом перших шести місяців 2025 року було зафіксовано понад 38 тисяч судових рішень про розірвання шлюбу. Це, безумовно, найвищий показник за останні десять років, і він несе в собі як соціальні, так і юридичні наслідки. Причини такого зростання є очевидними: війна, вимушена міграція (зокрема, виїзд жінок за кордон), тривала розлука, психологічна втома та економічна нестабільність — все це стало серйозним випробуванням для українських сімей. Про це повідомила адвокатка Ярослава Анохіна.
Окрім війни як катастрофічного стрес-фактора, адвокатка вказує на соціальну трансформацію громадян: сучасна молодь і люди середнього віку більше схильні до переосмислення власного життєвого вибору, включаючи особисте життя, і знають свої права. Зараз громадяни краще розуміють механізми захисту своїх прав, зокрема в шлюбно-сімейних справах, що сприяє більшій відваги не терпіти дисфункційні або формальні стосунки.
“Отже, багато пар приймають рішення про завершення сімейного життя. У результаті ми маємо десятки тисяч офіційних розлучень, більшість з яких оформлюються через суд, а не органи РАЦС. Поточна статистика в Україні свідчить про тенденцію до вирівнювання кількості шлюбів і розлучень, що підтверджує суттєву нестабільність сімейних відносин українських пар. Тенденція до зростання кількості розлучень створює значне навантаження на державні установи”, – зазначає Анохіна.
Сімейний кодекс України передбачає два способи розірвання шлюбу:
- Перший варіант: через органи РАЦС, якщо подружжя не має дітей та інших спірних питань, тобто існує повна згода.
- Другий варіант — це розлучення через суд (якщо є діти або спір між сторонами).
У першому варіанті процедура досить проста: достатньо подати спільну заяву про розірвання шлюбу, що займе до одного місяця. У другому варіанті ситуація складніша. Потрібно підготувати детальну позовну заяву та, за потреби, у судовому засіданні аргументувати причини для розірвання шлюбу. У такому випадку розірвання шлюбу відбувається лише за умови, що суддя впевнений у неможливості збереження шлюбних відносин.
Кількість судових справ про розірвання шлюбу зростає не лише через наявність дітей. Часто подружжя обирає суд, навіть якщо немає спору — через юридичну необізнаність або труднощі з доступом до РАЦС за кордоном. Це створює величезне навантаження на судову систему, яка і так працює в умовах воєнного стану. Проте, підкреслюю, у всіх випадках звернення до суду може не бути доцільним.
“Для більшого розуміння ситуації: сімейні спори (розлучення, розподіл майна, аліменти, визначення місця проживання дитини) у 2025 році становлять понад 30% усіх цивільних справ у місцевих судах. Ми розуміємо, що розлучення в судовому порядку — це не завжди «один документ», «одна справа», «одне рішення»; сюди входять виклики сторін, подання доказів, а деколи — залучення додаткових органів (органів опіки), декілька засідань”, – говорить адвокатка.
Тому, кілька практичних порад для громадян:
- Якщо у вас немає спільних дітей і обидві сторони погоджуються на розлучення — зверніться до РАЦС. Це швидше, дешевше і не навантажує судову систему.
- Якщо один з подружжя знаходиться за кордоном — також можна подати заяву через консульство або використати онлайн-сервіс через портал Дія.
- Якщо у вас є діти, спір про майно чи один із вас не згоден на розлучення — звертайтесь до суду. Але я рекомендую ретельно підготувати позов, доказову базу; не подавати шаблонних заяв без обґрунтування, оскільки це лише затягне процес, і залучайте кваліфікованого юриста для захисту ваших прав, інтересів та збереження вашого часу. Це допоможе швидшому розгляду справи і зменшить навантаження на судову систему.
“Однак, важливо підкреслити, що сім’я — це найцінніше. Розлучення — це не лише юридичний, а насамперед емоційний процес. Але пам’ятайте: суд — це крайня міра. Якщо немає спору — оберіть простіший шлях. Якщо ж конфлікт неминучий, захищайте свої інтереси грамотно: через якісний позов, доказову базу і професійну підтримку. Найважливіше — не забувайте, що розлучення має вирішувати проблему, а не створювати нову. Перед тим як прийняти рішення про розірвання шлюбу, зважте всі переваги та недоліки, переконайтесь, що ваше рішення не є наслідком емоцій, а дійсно відповідає вашим найкращим інтересам. Якщо ви вже прийняли рішення — дійте розумно та відповідально”, – радить адвокатка.
Управляюча партнерка АО “Ганна Іщенко та партнери” Ганна Іщенко зазначає, що 2025 рік приніс тривожну статистику: кількість розлучень в Україні досягла історичного максимуму, майже вирівнявшись із кількістю шлюбів. Згідно з даними Міністерства юстиції, у 2024 році українці зареєстрували 150,2 тисячі шлюбів, а розлучилися 141,8 тисячі пар. Співвідношення становить майже 1:1 – це рекорд, якого країна не бачила з часів трансформаційної кризи 1990-х.
“У ті роки показники були ще гіршими: Україна переживала справжню катастрофу сімейних відносин — понад 200 тисяч розлучень на рік. Можливо, сьогодні українські сім’ї виявляють більшу стійкість, ніж тридцять років тому. Світовий досвід підтверджує закономірність: кожна велика війна залишає після себе сімейні руїни. Після Другої світової війни в США відбувся небачений сплеск розлучень — рекордний показник 1946 року не перевершувався до 1970-х. Причини були схожі на наші: поспішні шлюби перед відправленням на фронт, тривала розлука, зміна людей під час війни, невідповідність очікувань реальності”, – говорить Іщенко.
Психологія третього року: час розплати
Психологи вважають третій рік війни критично важливим етапом “розрахунку” — коли пройшов шок, завершилася адаптація і настав час реальної оцінки стосунків. Перші два роки пари трималися на адреналіні, взаємній підтримці, “ми разом проти всього світу”. Наразі настав час тверезості.
Молоді сім’ї: найвразливіша ланка
Особливо сприйнятливими виявилися молоді пари. Згідно з даними Міністерства соціальної політики, 52-62% усіх розлучень в Україні припадає на сім’ї, які прожили разом від трьох місяців до півтора року. Це наші “коронні весілля” 2020-2022 років, які не витримали випробування війною.
Темна сторона: коли розлучення стає бізнесом
Слід усвідомлювати, що війна породила й цинічні схеми. Наприклад, правоохоронці регулярно викривають фіктивні розлучення для уникнення мобілізації: за 3 тисячі доларів чоловіки отримували “одноосібну опіку над дітьми” після “розлучення” з дружинами. Це свідчить про те, наскільки глибоко війна деформує навіть інститут сім’ї — коли розпад стосунків стає способом зберегти життя.
Державна відповідь: революція замість репресій
Цікаво, як держава відреагувала на кризу. Замість ускладнення розлучень (як роблять деякі країни, запроваджуючи обов’язкові “періоди охолодження”), Україна обрала протилежний шлях. У вересні 2024 року ми стали першою країною у світі, що запровадила повністю онлайн-шлюби через додаток Дія. Тридцять хвилин, смартфон, інтернет — і ви офіційно одружені.
“Логіка держави зрозуміла — замість боротьби з наслідками (розлученнями) потрібно легшити створення нових сімей. І це працює — кількість шлюбних договорів зросла на 7% у 2024 році порівняно з попереднім “, – додала Іщенко.
Ще одна важлива новація — розвиток сімейної медіації. Закон “Про медіацію” 2021 року відкрив можливості для цивілізованого вирішення конфліктів без судових баталій. Як медіатор, я бачу величезний потенціал цього інструменту, особливо для військових сімей, де потрібен особливий підхід до травм і переживань.
Що далі: прогнози та рекомендації
За історичними аналогіями, пік розлучень може тривати ще 2-3 роки після завершення активної фази війни. Американський досвід показує: суспільство адаптується, але трансформація сімейних відносин залишається назавжди. Судова система вже відчуває перевантаження — 75% розлучень проходять через суди, а це тисячі справ щомісяця. Необхідна системна робота:
- Розвиток сімейної медіації як альтернативи судовим процесам.
- Превентивні програми для молодих пар, особливо в перші півтора року шлюбу.
- Спеціалізований психологічний супровід військових сімей.
“Рекордні розлучення в Україні – це не просто статистика. Це соціальна трансформація суспільства під тиском історичних обставин. За кожним показником стоять люди, їхні зламані мрії, діти, що переживають розпад родини, фінансові втрати. Це також природна і болісна реакція соціуму на травму війни. Світовий досвід показує: кожне покоління, яке пережило велику кризу, перебудовує свої уявлення про сім’ю. Можливо, ті, хто створить нові стосунки після цих випробувань, будуть будувати їх на міцнішому фундаменті взаєморозуміння та чесності”, – резюмувала Іщенко.
Статистика розлучень в Україні
Згідно з даними Опендатамедіа, щонайменше 38 671 розлучення було оформлено українцями у судах за перше півріччя 2025 року, за даними пошуковика судових рішень “Бабуся”. Дніпропетровська область стала абсолютним лідером за кількістю розірвань шлюбів в Україні цього року: там розлучилося 5 188 пар, що становить 13% від загального показника по країні.
Загалом 45% всіх розлучень у судах сталося у п’яти регіонах: Дніпропетровській, Одеській, Харківській, Київській областях та Києві. На заході України рівень розлучень традиційно низький. У Закарпатській області суди розглянули 777 справ, у Волинській — 829. Це найнижчі показники, окрім регіонів, які постраждали від бойових дій.
Ще 12 691 розлучення було оформлено у РАЦСах. Лідирують ті ж самі регіони, з невеликими змінами: перше місце посідає столиця з 1 780 розлученнями, далі Дніпропетровська область — 1 252, а замикає рейтинг Харківська область: 889. Окрім прифронтових та частково окупованих регіонів, найменше розлучень у РАЦСах було зафіксовано на Закарпатті — 171, у Чернівецькій (239) та Тернопільській (247) областях.
