У столиці України вдалося зберегти охоронний статус садиби купця Дмітрієва на вулиці Хорива, і сподіваємось, що цього разу – остаточно. У справі, що тягнеться понад десять років, апеляційна інстанція нарешті поставила крапку. Історичний комплекс з п’яти споруд залишився у списку пам’яток і не підлягає знесенню для офісної забудови.
Шостий апеляційний адміністративний суд 4 вересня 2025 року відмовив забудовнику у скасуванні охоронного статусу Садиби Дмитрієва на Подолі. Як повідомив київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов, таким чином, один з найстаріших садибних комплексів, що зберігся на Подолі, залишається під захистом закону. Це рішення стало результатом багаторічної боротьби юристів, активістів та міських структур проти спроб знищити один з небагатьох збережених кварталів історичної архітектури ХІХ століття.
Апеляційну скаргу подало приватне підприємство “Конвалія-Нерухомість”, яке ще у 2010 році отримало від Подільської РДА дозвіл на реконструкцію будівлі. У їхніх планах було позбавити статусу памʼятки відразу п’ять споруд на вулиці Хорива, зокрема флігелі, майстерню і прибутковий будинок, зведені між 1830 та 1897 роками. На їхньому місці планувалося будівництво торгово-офісних обʼєктів.
Судова тяганина тривала з початку 2010-х, а в 2014 році комплекс внесли до державного реєстру нерухомих памʼяток України. У наступні роки забудовник неодноразово оскаржував цей статус, стверджуючи про “втрату історичної цінності” та “аварійний стан” будівель. Однак, жодних реставрацій не відбувалося, проте частково демонтували дахи та розібрали вікна.
Щоб отримати дозвіл Київради на початок будівництва, забудовникам залишалося позбавити комплекс охоронного статусу. Раніше, у травні 2025 року, спробу скасування статусу пам’ятки вже зупинив Окружний адміністративний суд Києва. Нині апеляційна інстанція — судова колегія на чолі з суддею Ігорем Штульманом — підтвердила правомірність охоронного статусу та остаточно відхилила апеляцію забудовника.
Комплекс, відомий як Садиба Дмитрієва, складається з п’яти історичних споруд на вулиці Хорива, між Житнім ринком та церквою Миколи Притиска. Свою нинішню конфігурацію він набув наприкінці ХІХ століття завдяки київському купцю Йосифу Дмитрієву, який об’єднав розрізнені ділянки та замовив перебудову в архітекторів Олександра Кривошеєва і Володимира Ніколаєва. Як зазначав Дмитро Перов, Дмитрієв одним із перших київських купців підійшов до питання інтеграції нової забудови в архітектурний ландшафт місцевості. Завдяки цьому, сьогодні за адресою Хорива, 2 можна побачити архітектурні витвори, що характерні для різних періодів розвитку архітектури Подолу – від 1830 до 1910 років.
У 2023 році кияни підтримали петицію про перетворення садиби на культурний заклад – музей архітектури та реабілітаційний центр для військових. Попри часткові руйнування, об’єкт зберіг цінну композицію й архітектурні елементи кількох етапів історії Подолу. Зараз, після рішення апеляційного адмінсуду, забудовник втрачає можливості для знесення комплексу – захист Садиби Дмитрієва підтверджено на такому рівні, що унеможливлює виключення об’єкта з реєстру памʼяток без згоди держави.
Лазні Бубнова та будинок Осипа Родіна: які ще пам’ятки вдалося відстояти у Києві
Нагадаємо, наприкінці квітня 2025 року Інформатор повідомляв, що Київський окружний адмінсуд відмовився позбавляти пам’яткоохоронного статусу будівлю лазень купця Михайла Бубнова. Пам’ятка архітектури знаходиться на вул. Набережно-Хрещатицькій, 13, а статус намагався скасувати судовим шляхом її нинішній власник. Рік тому прокуратура повідомляла, що він ухилявся від укладання охоронного договору, що, у свою чергу, могло позбавити об’єкт культурної спадщини гарантій захисту.
А у лютому Інформатор розповів, що у Києві активістам вдалося врятувати будинок Осипа Родіна на вул. Гончара у Шевченківському районі столиці, вік якого вже досягає 143 років. Ділянку під історичною спорудою Київрада передала для забудови у 2024 році – там планували звести житловий комплекс, і роботи вже були розпочаті.
