Необхідність у розширенні та збільшенні фонду захисних споруд цивільного захисту у Києві поки що існує тільки в теоретичній формі. Вона безумовно є, і навіть у масштабах, що вражають, але це лише документи з потребами по районах, а на практиці ситуація практично не змінюється. Навіть ремонти вже існуючих укриттів рухаються з неймовірною повільністю, не кажучи вже про будівництво нових споруд захисту.
Те, що проблема не тільки не вирішується, а й фактично ігнорується на місцях, стало очевидним 5 вересня, коли міський голова Києва несподівано відвідав виїзну нараду з керівниками РДА – “екскурсії” до укриттів, які, м’яко кажучи, залишають бажати кращого, відбулись у Солом’янському районі. Судячи з фотографій, опублікованих Кличком у його Telegram-каналі, даний візит не викликав позитивних емоцій.
Досить показовим стала локація проведення наради – учасники зібралися у підвалі з голими бетонними стінами, нестандартними лавками та графіті. Інше досліджене укриття вразило облупленими стінами, відкритими трубами, цвіллю та залишками меблів у тісних приміщеннях. Причиною для зустрічі стали критично повільні темпи облаштування укриттів, незважаючи на виділені фінансові кошти.
За словами Кличка, у цьому році Київ виділив понад 4 млрд грн на будівництво нових та капітальний ремонт існуючих укриттів. Проте за вісім місяців райони використали лише 819 млн грн, що приблизно становить 20% від загальної суми. Кличко підкреслив, що саме районні державні адміністрації несуть відповідальність за ці роботи, і закликав керівників РДА до персональної відповідальності.
Мер також назвав три райони, де ситуація найгірша: Солом’янський, Деснянський і Голосіївський. Усі вони мають істотну незакриту потребу в укриттях. За офіційними даними, поданими до Київради, картина виглядає наступним чином:
У Солом’янському районі необхідно щонайменше 811 споруд цивільного захисту і подвійного призначення, 55 стаціонарних укриттів та 756 протирадіаційних укриттів – загалом для 258 тисяч мешканців. Район також запросив 51 мобільне укриття для установки на вулицях.
У Деснянському районі, який постійно піддається обстрілам через своє розташування, не вистачає 365 захисних споруд, 127 укриттів та 339 протирадіаційних сховищ. Для забезпечення захисту пасажирів транспорту район пропонує встановлення аж 127 мобільних укриттів – найбільше серед усіх районів столиці.
У Голосіївському районі потреба складає 741 захисну споруду, 41 укриття та 332 протирадіаційних закладів. Район також розраховує на встановлення 111 мобільних укриттів.
У той же час, згідно з офіційною статистикою, у столиці налічується понад 4350 різних укриттів. З початку повномасштабного вторгнення місто відремонтувало близько 2,5 тисяч із них – на це пішло 3,4 млрд грн. Проте нинішній обсяг запланованих робіт значно перевищує, а їх виконання критично відстає.
“Я звернувся до голів районів відповідально поставитися до своїх обов’язків. Проведемо такі перевірки і в інших районах”, – зазначив Кличко після наради.
Як планують вирішити питання зі спорудами подвійного призначення та мобільними укриттями
Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що у Києві можуть з’явитися бетонні мобільні укриття на вулицях. Можливо, одним з найвагоміших аргументів для цього стали часті і сильніші, ніж раніше, російські обстріли. Оцінено також приблизну потребу у таких сховищах: Києву їх потрібно близько 430.
Також ми повідомили, що КМДА закликала власників паркінгів перетворити їх на укриття – це ті ж споруди “подвійного” призначення, запити на які надходили від РДА та департаментів КМДА у документах. Проблема в тому, що кияни під час ворожих нападів можуть використовувати підземні стоянки лише у тому випадку, якщо вони належать до фонду захисних споруд – для цього власники паркінгів повинні подати заявку.
