Чоловік звернувся до компанії Київстар із запитом про інформацію. Його цікавили дані щодо кількості хвилин, використаних для дзвінків на номери інших операторів, а також обсяг мобільного інтернету. Однак запитані дані отримати не вдалося, і він вирішив вимагати компенсацію у розмірі 1 мільйон гривень. Це стало відомо з рішень Соборного районного суду Дніпра, опублікованих 4 вересня 2025 року.
12 грудня 2024 року чоловік звернувся до ПрАТ «Київстар» із запитом про надання інформації про кількість хвилин, витрачених на дзвінки іншим операторам після 9 квітня 2024 року, а також про використані мегабайти мобільного інтернету. Після його звернення Київстар 17 грудня 2024 року змінив тариф на послуги. Як споживач, він має право на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про свої послуги. Однак розгляд його звернення тричі подовжували, зрештою відмовивши у задоволенні запиту.
У січні 2025 року чоловік отримав відповідь на своє звернення, де було вказано його номер телефону, але дата відповіді була 27 серпня 2024 року. Відповідь виявилася незадовільною, оскільки в ній не містилося запитуваної інформації, натомість йому порадили встановити відповідний додаток на смартфон. Підкреслимо, що Київстар знав про те, що у нього кнопковий телефон, на який цей додаток встановити неможливо. 25 січня 2025 року він знову звернувся до магазину з проханням встановити вказану в відповіді програму, але отримав відмову, адже на кнопковий телефон вона не може бути встановлена.
У своїй відповіді Київстар зазначив, що не є розпорядником публічної інформації. Проте згідно з п. 4 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», компанія має бути таким розпорядником щодо даних про умови постачання товарів, послуг та їх ціни. Відтак, співробітники компанії порушили його право на отримання інформації та належний розгляд звернення.
“Щодо того, що у позивача немає можливості користуватися інформаційною системою «Мій Київстар», він не повідомив відповідача. Відповідач не може знати, яке обладнання належить позивачу та його технічні характеристики, оскільки позивач не надав цю інформацію. Система самообслуговування «Мій Київстар» є публічною умовою надання телекомунікаційних послуг, що поширюється на всіх абонентів, включаючи позивача. Отримавши запит від 12 грудня 2024 року, відповідач надав 30 грудня 2024 року інформацію, що позивач може скористатися системою «Мій Київстар». Щодо вимог про визнання неправомірною відсутності інформації про ціну пакетів послуг, до яких входять мобільний зв’язок і інтернет, зазначимо, що з 29 березня 2024 року по 17 грудня 2024 року позивач користувався тарифним планом «Без меж Lite», а з 17 грудня 2024 року – тарифом «LOVE UA Свобода». Вимоги про ціни кожної послуги відповідно до п. 50 Правил надання послуг, затверджених постановою Кабміну № 295 від 11 квітня 2012 року, розміщені на сайті ПрАТ «Київстар». Усі умови тарифів актуальні на день відвідування сайту, оскільки тарифи можуть змінюватися. Заяви позивача щодо ненадання цін на послуги є безпідставними. Право позивача на отримання інформації забезпечено шляхом публікацій на сайті відповідача”, – наголосили у Київстар.
Яке було рішення суду?
Суд відмовив чоловіку в задоволені позову. Він не зміг довести, що звернення до ПрАТ «Київстар» не призвело до отримання запитуваної інформації.
“Відповідно до вимог Закону України «Про електронні комунікаційні послуги» та Правил надання й отримання телекомунікаційних послуг, встановлених постановою Кабміну України № 295 від 11 квітня 2012 року, відповідач, як постачальник електронних комунікаційних послуг, забезпечив можливість абонента ознайомитися з умовами тарифного плану. Це свідчить про те, що право позивача на отримання інформації відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію» та статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» було дотримано через надання відповіді – лист № 11127240/03/03/02 та розміщення даних на вебсайті. Інформація про використані хвилини та байти інтернету за період з 9 квітня 2024 року була надана відповідачем і наявна в матеріалах справи. Позивач не надав доказів, які підтверджують моральну шкоду та її обґрунтований розмір; відсутня протиправність дій відповідача та причинний зв’язок між цими діями і шкодою, а доводи позивача є необґрунтованими”, – підкреслив суд.