Кияни отримали невелику проміжну перемогу в боротьбі з міською владою за відродження Житнього ринку. На найближчому засіданні Київради були включені проєкти рішень, які можуть привести до виведення модерністської будівлі з власності громади. Проте реакція суспільства була настільки потужною, що міська адміністрація вирішила призупинити ці питання – найближчим часом ці рішення не потраплять на голосування.
Дискусія щодо долі Житнього ринку перетворилася на реальний скандал. Після того, як до порядку денного сесії Київради, що відбудеться 11 вересня, були внесені два проєкти – щодо продажу та оренди ринку, обурення висловили громадські активісти, архітектори та звичайні кияни. Обидва документи передбачали зміну власника будівлі: через аукціон у системі Prozorro.Продажі або приховано через оренду з подальшою приватизацією.
Голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея ще наприкінці серпня підкреслював, що статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини не зупиняє процес. На його думку, проблема в тому, що в депутатському корпусі залишилися впливові прихильники приватизації. Він порівняв ситуацію з Сінним ринком, який після переходу в приватні руки був знесений, а на його місці побудували житловий комплекс.
Проти такого кроку рішуче виступила громадська група “Житній буде жити”, зокрема, архітектор Паша Пекер, шеф-кухар Євген Клопотенко та інші активісти. Вони закликали міську владу відмовитися від продажу ринку, зняти питання з порядку денного та дати громаді можливість представити свій план щодо відродження.
“Це рішення є відвертим ігноруванням роботи Громадської робочої групи “Житній буде жити”, над якою ми працюємо вже кілька місяців разом із громадськістю, архітекторами, активістами та експертами. Ми розробили реалістичні фінансові та юридичні моделі, які дозволять відродити ринок поетапно, зберігши його у власності громади. Це рішення ураховує культурну цінність Житнього та економічні аспекти,” – зазначав Клопотенко.
Сьогодні ж позиція влади змінилася. Заступник міського голови Києва Валентин Мондриївський 8 вересня повідомив, що проєкти про продаж та оренду Житнього ринку не потраплять на найближчу сесію. Він намагався пояснити, чому ці питання взагалі з’явились у порядку денному.
“Це зроблено для того, щоб депутати могли обговорювати різні підходи та зважувати всі “за” і “проти”. Місцеве самоврядування має працювати на баланс думок і можливість приймати рішення відкрито. Ми повинні чути громаду та діяти в її інтересах. Саме тому важливо, щоб усі пропозиції були представлені прозоро,” – наголосив Мондриївський, нагадавши, що споруда була внесена до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, а зараз готується пакет документів для надання їй статусу пам’ятки.
Отже, поки це резонансне питання відкладається. Проте кияни вже не вірять у “баланс думок” і депутатську діяльність в інтересах громади, тому вирішити долю Житнього ринку “кулуарно” навряд чи вдасться. Це питання залишається в центрі уваги громадськості, яка уважно слідкуватиме за тим, чи готова влада захистити символ Подолу від приватизаційних схем.
Мега-фудкорт, теплиці чи суспільний простір: які є ідеї ревіталізації і хто зацікавлений
Нагадаємо, у липні 2025 року Інформатор повідомляв, що Житній ринок отримав “охоронну грамоту”, яка має захистити його від знесення і тотальної перебудови. Поєднуючи ці два факти, стає очевидним, що фінал цієї тривалої історії розвивається досить швидко – пройшло менше тижня, як на черговому засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини була підтримана облікова документація на нього. Тепер формальності позаду, об’єкт під охороною, і це відкриває нову главу в історії Житнього.
Також ми згадували про можливості ревіталізації будівлі ринку станом на початок 2025 року. Серед ідей, що обговорювались, перетворити ринок на мега-фудкорт, влаштувавши внутрішні теплиці, а також створити культурний центр та суспільний простір для громади району й міста.
Крім того, ми проводили розслідування про те, які групи впливу у Київраді та міському керівництві зацікавлені у споруді Житнього. Це – “друзі Кличка” (які прагнуть орендувати будівлю і підтримують ініціативу “Житній буде жити” разом із Євгеном Клопотенком), а також “інвестбанкіри”. Останні виступають співавторами проєкту щодо продажу споруди – депутати Тарас Козак з “Голосу”, Лілія Пашинна та Андрій Вітренко з “Слуг”, Ярослав Федоренко з “Єдності” та інші, які діють у інтересах інвестиційного фонду Inzhur екснардепа Андрія Журжія.
