Війна Росії проти України продемонструвала, що весь Європейський Союз має бути готовим до оборони. Таку думку висловив президент Литви Гітанас Науседа. Він зазначив, що його країна стане прикладом в цій справі, оскільки планує інвестувати 4% свого ВВП в оборонні витрати вже у 2025 році.
Крім цього, Литва має намір витратити на оборону понад 5% у 2026 році. Це було озвучено під час спільної пресконференції з президентом Європейської ради Антоніу Коштою у Вільнюсі.
Литва сподівається на більшу участь ЄС у питаннях оборони, зокрема через програми SAFE та європейської оборонної промисловості. Також країна позитивно оцінює пропозицію Єврокомісії щодо збільшення фінансування в наступному семирічному бюджеті, акцентуючи увагу на військовій мобільності, захисті критичної інфраструктури та стійкості.
Науседа підкреслив, що безпека східних кордонів Євросоюзу має бути в пріоритеті. Для цього необхідні інвестиції в регіон.
“ЄС повинен усвідомити, що довгострокова безпека України та Європи може бути гарантована тільки через активну участь ЄС. Тому ЄС має розширити військову підтримку, а держави-члени повинні надати Україні надійні гарантії безпеки,” – зазначив президент Литви.
Він також зауважив, що тиск на Кремль може бути посилений завдяки 19 пакету санкцій ЄС, спрямованих проти доходів Росії від нафти та газу, Росатома, банківського сектору та тіньового флоту.
Коли почнеться агресія РФ проти ЄС
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс раніше висловив припущення, що нова фаза російської агресії проти країн ЄС можлива в найближчі кілька років. Новообраний генсек НАТО Марк Рютте підкреслив, що Росія активно нарощує військову силу і може бути готова до прямої атаки на держави Альянсу вже через п’ять років. Він вважає, що мир в Україні може наблизити напад Росії на ЄС.
При цьому розвідки низки держав попереджають, що РФ може бути готова до нападу на одну з європейських країн до 2030 року або й раніше. Генсек НАТО зазначив, що Москва виробляє боєприпаси швидше, ніж увесь Альянс, а до відновлення її військової машини долучаються Китай, Іран і КНДР. На його думку, Путін готується до нової війни, а не до миру. Марк Рютте закликав країни-члени Альянсу налаштуватися на довгострокову оборону та посилити військову співпрацю.
Крім того, керівник Федеральної служби розвідки Німеччини Бруно Каль попередив, що Росія не обмежується агресією проти України. РФ розглядає війну як складову ширшої стратегії протистояння із Заходом. У Москві готуються до гібридних операцій у Європі, щоб перевірити реальну готовність Заходу захищати своїх союзників відповідно до 5 статті НАТО.
Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький розповів про програму переозброєння РФ на 2026-2037 роки, яка передбачає розвиток важкого озброєння, бойових кораблів, стратегічної та дальньої авіації, а також нових ракетних систем. В інтерв’ю “Укрінформу” він підкреслив, що актуальною метою Росії є удари по території України, але до 2030 року Кремль може бути готовий до можливого військового конфлікту з НАТО.
Нагадуємо, в 2025 році країни НАТО запланували рекордний оборонний бюджет, що перевищує $1,5 трильйона. Це найбільші витрати за всю історію Північноатлантичного Альянсу, які, безсумнівно, стали відповіддю на війну Росії проти України та постійний тиск з боку США. Понад половина цієї суми припадатиме на Вашингтон. Цікаво, що вперше всі 32 країни-члени НАТО перевищили позначку у 2% ВВП, а окремі з них навіть інвестують більше 3,5% у оборону, зокрема Польща, Латвія, Литва і Німеччина.
