Один чоловік вирішив зареєструвати свою матір у своєму житлі. Для цього він звернувся до ЦНАПу, але отримав відмову. У відповідному рішенні, опублікованому 26 серпня 2025 року, Чорноморський міський суд Одеської області розглянув цю справу.
Жінка постійно проживає в квартирі з моменту її отримання за ордером у жовтні 1970 року. 22 лютого 2021 року вона тимчасово зареєструвалась у гуртожитку на основі договору оренди, укладеного на один рік. Наймачем квартири, де вона жила, був її чоловік, який помер. У квартирі залишився зареєстрованим її син і його донька, яким ця квартира була безкоштовно передана у власність згідно з розпорядженням органу приватизації від 12 березня 2024 року. У 2025 році жінка знову вирішила зареєструватися за адресою вказаної квартири. Її син, як співвласник квартири та законний представник малолітньої доньки, не заперечував проти реєстрації матері, але колишня дружина сина, яка також є законним представником доньки, відмовила у наданні письмової згоди.
Чоловік перебував на військовій службі за мобілізацією, і 3 березня 2025 року подав до суду заяву, в якій висловив згоду з позовними вимогами матері щодо визнання за нею права користування квартирою. Він підтвердив всі обставини, викладені в позові, і зазначив, що ніколи не заперечував її право користування житлом. 10 лютого 2025 року він, як співвласник квартири та законний представник доньки, подав письмову заяву до Чорноморського ЦНАП на реєстрацію матері, але отримав відмову через відсутність письмової згоди від жінки, матері малолітньої співвласниці. Справу він просив розглядати без його присутності через службу в ЗСУ.
Яким стало рішення суду?
Суд задовольнив позов. За жінкою визнали право користування квартирою, що належить на праві спільної часткової власності її сину та його колишній дружині.
“Оскільки позивачка вселилась у квартиру згідно з ордером, що давалося 28.10.1970 року, і з тієї пори постійно живе в цій квартирі, вона має право на користування нею. Це право не припинилося через приватизацію квартири на ім’я її сина та доньки, а змінилася лише правова основа. Однак право реєстрації за адресою цього житла без письмової згоди власників не визнається законним представником малолітньої – її матір’ю, яка відмовила у наданні письмової згоди на реєстрацію позивачки за адресою спірної квартири. Тому порушене право підлягає захисту судом”, – підкреслив суд.
