ПриватБанк пред’явив жінці борг за кредитом на суму 58 497 гривень. Проте, вона заперечує частину заборгованості, яка складає 33 986 гривень, а також відсотки в розмірі 11 489 гривень. Цю інформацію підтверджує рішення Вознесенівського районного суду Запоріжжя, опубліковане 22 серпня 2025 року.
Жінка звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» для отримання банківських послуг, у результаті чого підписала заяву № б/н від 12.10.2018 року. Їй видали кредитну картку, для якої спершу був встановлений початковий кредитний ліміт, який згодом зріс до 75 тисяч гривень. На даний момент клієнтка не виконує свої зобов’язання щодо сплати кредиту та відсотків. Станом на 19.09.2024 року сума заборгованості перед банком становить 58 497 гривень, що включає: 47 008 гривень – заборгованість по тілу кредиту, та 11 489 гривень – заборгованість по простроченим відсоткам, які клієнтка не бажає сплачувати добровільно.
17.03.2025 року жінка подала відклик на позовну заяву, в якому просила задовольнити частину позовних вимог на суму 13 012 гривень, як реальну заборгованість перед банком. У частині стягнення боргу у розмірі 33 986 гривень та відсотків у сумі 11 489 гривень вона просить відмовити, посилаючись на такі обставини. Будучи пенсіонеркою, у 2018 році вона влаштувалась на роботу бібліотекарем до ліцею. Після цього була відкрито зарплатну картку в АТ КБ «ПриватБанк» терміном на 5 років. Кредитний ліміт спочатку складав 10 тисяч гривень, а потім був збільшений до 15 тисяч гривень. 20.01.2024 року, в неробочий день, банк самовільно підвищив кредитний ліміт до 75 тисяч гривень без її згоди. В той же день на її телефон зателефонували шахраї, а 22.01.2024 року з рахунку почали зникати кошти рівними частинами. Клієнтка звернулась до служби безпеки АТ КБ «ПриватБанк» зі скаргою, що її гроші були вкрадені шахраями. Представники банку стверджували, що нібито 20.01.2024 року вона направила заяву з її підписом про отримання “допомоги”. Суд зазначає, що жінка не писала ніякої заяви на “допомогу”, не має електронного підпису та доступу до електронного банкінгу. Вона також подала заяву до кіберполіції щодо вчинення злочину проти неї. Ці обставини підтверджуються витягом з ЄРДР від 22.01.2024 року, з якого видно, що проти неї вчинили шахрайські дії. Завдяки співробітникам поліції вона отримала банківські квитанції про перекази коштів шахраями. Усі ці дані підтверджуються копіями чеків на загальну суму 33 986 гривень, які були долучені до відклику. Жінка дійсно мала борг перед АТ КБ «ПриватБанк», але він складав лише 11 700 гривень, який вона намагалася сплатити протягом 2023-2024 років через переведення коштів на рахунки банку.
Яке рішення виніс суд?
Суд частково задовольнив позов ПриватБанку. З жінки на користь фінустанови стягнуть борг за кредитним договором б/н від 12.10.2018 року у розмірі 10 927 гривень.
“Списання коштів з карткового рахунку відбулося не за її розпорядженням, тому вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання коштів, відповідач дійсно повідомив про це АТ КБ “ПриватБанк” та звернувся до правоохоронних органів. Відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння грошима не є підставою для задоволення позову. Суд зазначив, що не було доказів щодо дій чи бездіяльності, які б сприяли втраті персональних даних відповідача. Враховуючи, що фактично отримані та використані кошти не повернуті, АТ КБ «ПриватБанк» має право стягнути заборгованість, яка існувала станом на 01.01.2024, у сумі 11 569 гривень, з урахуванням внесених відповідачем 642 гривень, і, таким чином, сума боргу по тілу кредиту становитиме 10 927 гривень”, – підкреслив суд.
