У жінки на телефоні зник мобільний зв’язок. Пізніше вона дізналася у відділенні ПриватБанку про оформлені на неї два кредити загальною сумою 217 826 гривень. Це інформація з рішення Печерського районного суду Києва, опублікованого 9 липня 2025 року.
19.09.2023 року жінка виявила, що на її телефоні пропала мережа. Вона звернулася до оператора мобільного зв’язку «Lifecell», де їй повідомили, що її SIM-карта була перевипущена кимось невідомим. Завдяки виписці по особовому рахунку АТ КБ «ПриватБанк», яку вона отримала у банку, дізналася про незаконне заволодіння коштами невідомими особами. Зловмисники отримали несанкціонований доступ до системи «Приват-24» та оформляли кредит на суму понад 170 тисяч гривень, використовуючи послугу «Оплата частинами». Також був оформлений кредитний договір 19.09.2023 року на суму 47 826 гривень.
“У результаті службового розслідування виявлено, що 17.09.2023 року до позивача зателефонував «менеджер Лайф» з метою ідентифікації, повідомивши про збій у програмі. У розмові запитали три номери останніх викликів та баланс рахунку. 19.09.2023 року надійшло повідомлення від Лайфа про перевипуск SIM-карти. Після цього почали списувати кошти та здійснювати операції через Оплату частинами. Клієнтка стверджує, що жодних дій не виконувала. В програмному комплексі Пошук авторизацій зафіксовано, що транзакції проводилися безконтактно з використанням PIN-коду через додаток Apple Pay, до якого була додана її картка. Проте позивач не надала доказів незаконного додавання її картки до гаманця Apple Pay, а також не вказала, які норми були порушені. Твердження позивача про нерозголошення конфіденційної інформації суперечать фактам справи, адже міжнародний сервіс не міг здійснити протиправні дії без необхідних реквізитів. Відкривши доступ до вразливих даних, позивач самостійно сприяла розголошенню інформації, що дозволило шахраям заблокувати її телефон та отримати доступ до рахунків у Приват-24. Без нерозголошення конфіденційної інформації, зловмисники не мали б можливості втрутитися в її фінанси під час авторизації в платіжному додатку та реалізації сумнівних транзакцій”, – зазначили у ПриватБанку.
Яким було рішення суду?
Суд відхилив позов жінки. У процесі розгляду справи було встановлено, що жінка спілкувалася з шахраями і розголосила інформацію, яка дозволила перевипустити SIM-карту, ще 17.09.2023 року, тобто за два дні до виконання оспорюваних транзакцій.
“До суду не були надані доказів про господарське звернення до банку, що вважається неналежним виконанням обов’язку з реагування на неправомірні дії. Це виключає покладення відповідальності на банк за спірні транзакції відповідно до п. 4 статті 87 ЗУ «Про платіжні послуги». У зв’язку з цим суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позову”, – підкреслив суд.
