Одна з найцікавіших архітектурних споруд Києва набуває нового дихання. У крематорії столиці розпочалися роботи з реставрації залів прощання, які вважаються пам’яткою архітектури. Значне оновлення включає в себе реалізацію задумів авторів будівлі, які не вдалося втілити за радянських часів.
На території Байкового кладовища в Київському крематорії стартувала масштабна реставрація залів прощання – бетонних конструкцій, що не мають жодного прямого кута, які залишили помітний слід у київському модернізмі. Ці зали є частиною архітектурного ансамблю “Парк пам’яті” та входять до культурної спадщини. Очікується, що реставраційні роботи триватимуть до завершення 2025 року, а їх вартість, за даними столичних джерел, складе близько 58 млн грн.
Як повідомили в крематорії, після отримання всіх необхідних дозволів, включаючи підтвердження від ДІАМ та Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, реставраційні роботи офіційно розпочалися. Народна депутатка Ганна Бондар зазначила, що під час реставрації планують реалізувати не втілену ідею авторів — Храм Неба в кольорах святої Софії. Саме так творці – художники Ада Рибачук і Володимир Мельниченко – називали ці зали прощання.
Архітектурну частину комплексу спроектував Авраам Мілецький, учень Йосипа Каракіса та один із основних представників київського модернізму. У 1967 році він отримав замовлення на проектування крематорію та залучив до роботи подружжя художників. Їхній задум виграв у внутрішньому конкурсі “Київпроєкту” і став визнаний найкращим проектом року.
Київський крематорій є знаковим зразком органічної архітектури. Його спроектували на вершині Байкової гори з величністю та художнім баченням, що значно відрізнялося від стандартів радянської обрядовості. Будівля повинна була не лише виконувати свої функції, але й допомагати людям у важкі моменти втрати через світло, простір і художній зміст.
Зали прощання, які підлягають оновленню, складаються з 15 двоопуклих і двовогнутих бетонних оболонок, кожна з яких “дивиться в небо”. У 1974 році цей проект отримав визнання Європейського союзу похоронної служби, ставши єдиним українським об’єктом, якому було надано таке визнання. Окрім залів прощання, Парк пам’яті містив адміністративну частину, колумбарій, зелену зону, водне дзеркало та легендарну Стіну Пам’яті — гігантський барельєф, довжина якого перевищує 200 метрів, що символізує шлях людини від народження до смерті.
Однак у 1982 році Стіна була закрита бетоном за розпорядженням радянської влади, яка визнала її “ідеологічно небезпечною”. Після здобуття незалежності України указ про знищення було скасовано, але рельєфи досі не відновлено. У 2021 році стартував проект з їх відновлення, ініційований культурною спільнотою та родиною митців, але вдалося відновити лише невеликий фрагмент.
Коли та скільки Київрада виділила на ремонт крематорію – подробиці
Нагадаємо, що 10 червня 2025 року Київрада вдруге на рік внесла зміни до бюджету столиці та програми економічного й соціального розвитку, так званого “соцеконом”. Найбільше коштів було витрачено на будівництво метро на Виноградар і компенсацію різниці в тарифах для комунальних перевізників. Також було виділено 127,6 млн грн на реконструкцію кремаційного обладнання у СКП “Київський крематорій”.
Крім того, крематорій уклав угоду на розробку проекту реставрації об’єкта культурної спадщини — залів прощання на вулиці Байковій, 16Г. Компанія “ЄВРОПРОЕКТБУДСЕРВІС”, з якою було підписано угоду, повинна була завершити роботи до 30 вересня 2024 року за 1,3 млн грн. У цю суму входили розробка робочого проекту, кошторису та їхня експертиза.
