Неприємна ситуація, що ілюструє “столицю нерівних можливостей”, відбулася 17 вересня в київському метрополітені. Схоже, що у підземці Києва виникають серйозні труднощі із забезпеченням належної “комунікації” з собаками, про що свідчить випадок з рудим символом Теремків – песиком Мішею. Нещодавно незрячого ветерана, який втратив зір під час служби, не пустили до метро через його собаку-поводиря, що викликало бурхливу реакцію фахівців та виявило системну проблему.
Інцидент, який стався на станції метро “Героїв Дніпра”, був описаний в соцмережах Ганною Бойковою, представницею ГО “Собаки-поводирі України”. За її словами, працівники метрополітену відмовили незрячому ветерану зайти до підземки разом із лабрадором на ім’я Сіма, сертифікованою собакою-поводирем. Заборона на вхід була аргументована відсутністю “необхідного документа”, незважаючи на те, що собака є очима для людини, яка не бачить, і гарантією її безпеки.
“Чому? Тому що не надали сертифікат метрополітену про навчання в їхніх курсах. На гарячій лінії повідомляють, що таких курсів немає. Ми готові отримати цей бюрократичний папірець! Людиночка з інвалідністю потерпає, а вхід для колясок також заборонено? Це ж аналогічний засіб реабілітації!”, – висловила своє обурення Бойкова.
Вона підкреслила, що це не єдиний випадок, і зазначила, що у листі від КП “Київський метрополітен” було офіційно підтверджено, що собаки-поводирі мають право на вхід. Однак, на місцях працівники часто не знають про такі правила, що є абсолютно неприйнятним для столиці. Як зазначила Ганна, їхня організація готова провести навчання для супроводу незрячих, зокрема, з власними собаками-поводирями, адже таке ставлення потребує термінових змін.
У коментарях під дописом Ганни, Сергій Гаврилюк, перший в Україні незрячий дресирувальник собак-поводирів, звернув увагу на правові аспекти ситуації. Він закликав до активних дій відповідно до чинного законодавства. В особливості, слід посилатися на Правила користування Київським метрополітеном, які прямо дозволяють вхід для собак-поводирів. Стаття 24 Конституції України та закон “Про основи запобігання та протидії дискримінації” забороняють будь-які обмеження через інвалідність.
“В українському законодавстві немає жодного “сертифіката від метрополітену”. Це вигадка. Досить мати при собі посвідчення інвалідності та ветеринарний паспорт собаки. Якщо ви стикнулися з відмовою, зафіксуйте це на відео, викликайте чергового або поліцію, подайте скаргу,” – radить він.
Отже, вимога про “документ про проходження курсів” є абсолютно незаконною. Проблема полягає не в відсутності законів, а в низькій обізнаності працівників метрополітену. Як підкреслив Сергій Гаврилюк, він особисто користується підземкою зі своїм собакою Плюшею і зазвичай не стикається з проблемами.
Костянтин Скальський, спеціаліст у сфері собачого поводирства, акцентує на глибшій суті проблеми. Він вважає, що справа не тільки у відсутності підготовки персоналу. Незважаючи на існування норм закону, які визнають собак-поводирів, вони не включені до переліку технічних засобів реабілітації. Цей момент може створити труднощі в державному забезпеченні, оскільки виникне питання про додаткові витрати.
На його думку, держава роками ухиляється від ухвалення критичних рішень, прикриваючись гаслами про “безбар’єрність”. Всі питання завжди отримують відмову: “Ми працюємо! Ось, бачите, тактильні смужки… чого ще вам треба?” Проте рівні можливості – це не лише тактильна плитка і лозунги, це концепція.
Скальський закликає до створення галузевої спілки для захисту прав людей із собаками-помічниками. Він пропонує Київському метрополітену організувати тренінги для співробітників із залученням представників громади незрячих.
“Навіть не знаю, що тут потрібно робити: плакати чи сміятися. У всій країні всього дев’ять собак-поводирів, і навіть для них немає доступу,” – підсумував він.
Їздиш, платиш – самі збитки: чому київське метро має найгірші показники доходності по країні
Нагадаємо, раніше було запропоновано змінити назви декількох станцій метро та одного депо на лівому березі міста. Мета – усунення топографічної плутанини, оскільки деякі станції мають назви, які не відповідають їхньому фактичному географічному розташуванню. Наприклад, станцію метро “Берестейська” пропонують перейменувати на “Грушки”, а назву “Дарниця” взагалі прибрати, оскільки вона не розташована в Дарницькому районі міста.
Також було зазначено, що, незважаючи на передбачене зростання доходу в період 2023–2025 років, усі метрополітени в українських містах залишаються збитковими. Проте, найгірші показники спостерігаються у Київському метрополітені, який за минулий рік зазнав збитків на майже 3 млрд грн, а вже в 2025 році, лише за перші шість місяців, перевершив показники 2021 року.
