Володимир Путін, лідер Росії, остаточно усунув генерал-полковника Олександра Лапіна з лав армії РФ. На початку вторгнення до України Лапін очолював наступ на Київ, який зазнав нищівної поразки. Хоча він був звільнений з посади ще в серпні цього року, залишався у Збройних силах, але тепер його відправили до Татарстану, де він стане помічником глави регіону Рустама Мініханова. Варто зазначити, що, попри відставку, Лапін досі живий, на відміну від Москалика, Кирилова та Горячова.
Дані щодо відставки Лапіна з посади командувача Ленінградським військовим округом з’явилися ще 21 серпня, коли російське Міноборони офіційно підтвердило його звільнення.
У червні 2022 року Міноборони РФ повідомило, що Лапін керує угрупуванням військ “Центр”. Це угрупування спочатку добиралося до околиць Києва, а після відступу російських військ захопило Лиман у Донецькій області, а також Сєвєродонецьк і Лисичанськ в Луганській області.
За “встановлення контролю” над Луганською областю у липні 2022 року Лапін отримав звання героя Росії від Путіна. Однак в день відступу з Чернігівської області він нагородив військових, які, за його словами, “продемонстрували мужність та героїзм”. Серед нагороджених був і його син Денис.
Лапін і його підрозділи відповідальні за численні військові злочини. Один з підрозділів, який підійшов до Київського передмістя, належав до 90-ї танкової дивізії. Україна звинуватила Михайла Романова, військовослужбовця цього підрозділу, у вбивствах та зґвалтуваннях.
У селі Перемога під Києвом також перебував інший підрозділ, 15-та “миротворча” бригада, очолювана Лапіним. Відомо, що російські сили вбивали та катували місцевих жителів. Лапін, за повідомленнями, погрожував розстрілом командиру роти мобілізованих після їхнього відступу, тримаючи його під дулом пістолета.
Незважаючи на критику, Лапін був відсторонений від керівництва угрупування на початку 2023 року, але вже у січні того ж року його призначили начальником Головного штабу сухопутних військ РФ. В березні 2024 року він став командувачем Ленінградським військовим округом та угрупуванням “Північ”, що відповідало за напрямки до Курська і Харкова.
Джерела у російських спецслужбах інформували, що за кілька місяців до початку наступу ЗСУ на Курську область весною 2024 року, Лапін розпустив міжвідомчу раду, що координувала дії армії та спецслужб у цьому регіоні. При цьому він нібито заявив, що лише військові мають силу та ресурси для охорони кордону.
Коли розпочався український наступ на Курщину, російські силові відомства, позбавлені єдиного центру управління, почали діяти хаотично й неефективно, що призвело до боротьби за владу між МВС, ФСБ та Міноборони.
Крім того, минулого року стало відомо, що ЗСУ звільнили значні території на північному сході України завдяки відсутності зміцнених позицій російських військ під командуванням Лапіна.
Глава Чечні, Рамзан Кадиров, також неодноразово критикував Лапіна, стверджуючи, що він отримує підтримку від керівництва російського Генштабу, а сам генерал-полковник не здатен на ефективні дії.
Чи залишиться цей генерал живим невідомо, але досвід чеченських спецслужб свідчить, що його життя після відставки є лише запитанням часу.
Ліквідація генералів у Росії
25 квітня у підмосковній Балашисі підірвали генерала Ярослава Москалика. Він загинув внаслідок вибуху, спричиненого автомобілем, припаркованим поряд. Вибух був настільки потужним, що на нижніх поверхах будівель вибило шибки.
Це не перший випадок ліквідації генералів у Росії. У грудні 2024 року в Москві загинув генерал-лейтенант Ігор Кирилов під час вибуху. За даними, причетною до цієї операції була Служба безпеки України.
Крім того, у червні 2023 року з’явилася інформація, що генерал-майор Сергій Горячов, найімовірніше, загинув унаслідок атаки на командний пункт на півдні України.
