У Києві завершилася гучна справа про необароковий квартал Добровольського, котрий розташований на столичному Печерську. Унікальні будинки в зоні, що обмежена вулицями Бастіонною, Білокур та Бойчука на Звіринці, опинилися під загрозою знищення: на їхньому місці планували звести три нові 16-поверхові будівлі. Після тривалого судового розгляду, апеляційний суд підтвердив, що квартал залишиться під захистом.
Північний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні скарги забудовника та підтримав попереднє рішення Господарського суду Києва – повернути громаді ділянку на Печерську. Про це повідомив київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов, зазначивши, що суд не був переконаний у правомірності апеляційної скарги ТОВ “Апартбудгруп” і відхилив її. Мова йде про ділянку на Звіринці, де розташований квартал Добровольського – ансамбль унікальної повоєнної архітектури з українськими етномотивами.
ТОВ “Апартбудгруп” намагалося отримати землю під виглядом обслуговування невеликої споруди у дворі, а саме – сміттєзбірника. Через цей об’єкт забудовник хотів отримати право на користування прилеглою землею для подальшої забудови, що передбачало знищення будинків середини ХХ століття, які є окрасою центру столиці. В свою чергу, прокуратура довела, що будівля є самочинною і не має жодних законних підстав для існування, а підстави її реєстрації виявилися фіктивними. Невдовзі забудовник подав апеляційну скаргу, намагаючись довести законність своїх дій.
Однак суд підтвердив, що ділянка площею 0,15 га має бути повернена Київраді, а незаконно зведений об’єкт – знесений. Це рішення позбавило забудовника можливості реалізувати схему, яка вже неодноразово використовувалася для знищення історичних будинків у столиці.
“Позивачем у цій справі була Київська міська прокуратура, яка виявила, що ТОВ незаконно зареєструвало сміттєзбірник у дворі архітектурного ансамблю. Згідно з наданими документами, цей сміттєзбірник насправді є окремою спорудою, збудованою фізичною особою та переданою товариству згідно з угодою. При цьому було встановлено, що ймовірний “будівельник” цієї споруди народився через 20 років після її зведення,” – зазначив Дмитро Перов.
Архітектурний квартал Добровольського, що на перетині вулиць Бастіонної, Білокур та Бойчука, був зведений на початку 1950-х років. Автором ансамблю є архітектор Анатолій Добровольський, відомий за проєктами повоєнного Хрещатика. Будинки прикрашені національними символами і декоративними елементи, що робить цю зону Звіринця особливою.
Рішення апеляційного суду стало важливою перемогою для пам’яткоохоронців і для мешканців, які роками боролися за збереження своїх будинків. Люди не бажали покидати свої унікальні будівлі на користь “бетонних коробок”, які можуть простоїти ще 70 років. Вони вважають, що історичні будівлі, зведені після війни, заслуговують на збереження, а не на знищення під будівельні проєкти.
Квартал забудували через 30 років після великої трагедії
Києвознавець Антон Короб зазначав, що квартал носить ім’я базару “Яма”, що знаходиться неподалік Печерського мосту (фактично, будинки розташовані в низині, тож до них треба спускатися, навіть піднімаючись вулицею Бойченка). На початку XX століття тут стояли військові склади, і у червні 1918 року сталася жахлива трагедія – внаслідок диверсії склади вибухнули, забравши понад 200 життів та зруйнувавши 900 будинків.
“Після розбору руїн ділянка нагадувала місячну поверхню, вкрите ямами та вирвами. Відновлення розпочалося лише після Другої світової війни. У Державних архітектурних майстернях м. Києва під керівництвом видатного архітектора Анатолія Добровольського була розроблена типова серія проєктів житлових будинків 1-302, три з яких і були реалізовані в цьому кварталі,” – розповідав Короб.
З 1949 по першу половину 1950-х тут звели 12 житлових будівель – триярусних цегляних та шлакоблочних, з високими дахами та декорованими фасадами, а також дитсадок. Оздоблення будівель є нетиповим для СРСР. Наприклад, широкі смуги чергуються з вузькими, що створює додатковий декоративний ефект, нагадуючи давньоримське, візантійське чи старокиївське мурування. Дахи покривали керамічною плиткою, що стало модним після війни, а деякі будівлі були потиньковані.
“В оформленні архітектурного образу використано елементи, що черпали натхнення з української народної архітектури (дахи з широкими навісами, кручені колони), народного декоративного мистецтва (розетки під карнизами, обплетені виноградом півколони), українського бароко (фронтони, деякі портали), неокласицизму (йоніки, кесони) та іспанської архітектури 16-17 століть (великі вхідні групи),” – підкреслював Короб.
Головною будівлею ансамблю є багатосекційний житловий будинок з гуртожитком та комерційними приміщеннями на першому поверсі. Величезний фасад, вигнутий дугою у бік скверу перед Печерським мостом, фланкується двома вежоподібними обʼємами з великими лоджіями між пілонами останніх двох поверхів. Архітектурне вирішення цієї споруди є своєрідним кульмінаційним моментом всього ансамблю.
“Тут і грандіозний портик, що обрамляє величезну арку проїзду у двір з кесонованим склепінням, і фігурні необарокові фронтончики, з яких нині стирчать дроти супутникового ТБ, і рельєфи, що неприязно ставляться до голодного народу, з рогами достатку,” – зауважував києвознавець.
Які плани мали щодо забудови кварталу Добровольського
У грудні 2024 року стало відомо про загрозу для кварталу Добровольського. За даними пам’яткоохоронців, забудовники мали на меті “ознайомити” проект реконструкції кварталів застарілого житла, що призвело б до зносу будинків на вул. Білокур. Незважаючи на їх статус як пам’яток, на їхньому місці планувалося звести три нові 16-поверхові будівлі.
Більш того, 12 грудня 2024 року Київрада не змогла знайти голоси для ухвалення рішення про збереження будівель, яким виповнилося понад 100 років. Депутати не захотіли голосувати за проект навіть під час його першого читання, плануючи внесення змін пізніше. Сам проект спричинив дебати серед фракцій, оскільки його не підтримали депутати, які мають зв’язки із забудовниками.
