Міський голова Києва звільнив Валентину Гінзбург, багаторічну керівницю Департаменту охорони здоров’я столиці. Лікарі та кияни, які стикнулися з “реформою” лікарень у місті, тривалий час домагалися цього рішення, складаючи петиції та організовуючи мітинги. Досі Віталій Кличко не наважувався зняти Гінзбург з посади, оскільки вона була близькою до його першого заступника Миколи Поворозника. Проте ситуація змінилася.
“Вітаю небайдужих та причетних”
Ексдепутат Київради та голова правління БО “Благодійний фонд Дніпровська ініціатива” Анатолій Велімовський оголосив про звільнення Гінзбург, висловивши іронію в пості на Facebook, вказуючи, що відсутність Гінзбург на обговореннях викликає радощі у лікарів та громадськості, яка вимагала її відставки.
“13.09.2025 року керівниця департаменту охорони здоров’я КМДА пані Гінзбург подала заяву на звільнення, і ця заява вже підписана мером Віталієм Кличком. Тож вітаю всіх небайдужих та причетних”, – зазначив Велімовський у своєму пості.
Велімовський також зауважив, що про наміри Кличка звільнити Гінзбург він знав давно, але вирішив дочекатися моменту, коли мер відкривав оновлене хірургічне відділення міської лікарні №8. Це натякнув на відсутність Гінзбург у оточенні міського голови, яка не брала участі в заході.
“Це зміна суті. Тепер багато залежатиме від нового керівника департаменту, який повинен підтримувати те краще, що є у медицині міста та активно розбиратися з ситуацією, що залишила Гінзбург”, – додав Велімовський.
Фінансові витрати на ремонти лікарень
Це рішення також має політичний підґрунтя. Бюджет медичної сфери Києва у 2025 році складає 6,046 млрд грн, що є однією з найбільших статей витрат у бюджеті. Ці кошти підлягають контролю, формально — перед міським головою та Київрадою, а неформально — перед Поворозником. Найбільші підозри викликає процес ремонту лікарень.
Наприклад, у Центрі нефрології та діалізу розпочали реновацію для об’єднання кількох закладів. За даними Prozorro, було виділено майже 1,3 млрд грн, але Київський аудит виявив недоліки у використанні коштів без серйозних наслідків для підрядника.
Найбільш показовим є ремонт Київського госпіталю ветеранів, де вартість реконструкції підвищили в 2-2,4 рази до 1,2 млрд грн, що є контрастом до вартості відновлення Охматдиту, яке коштує 800-900 млн грн. Гінзбург асоціюється з цими скандалами, адже саме Поворозник курував ці роботи.
Звільнення Гінзбург дало змогу Кличкові зменшити вплив Поворозника в керуванні містом та фінансовому контролі, що вплине на саму позицію заступника. За неперевіреними даними, Кличко вже подав документи на звільнення Поворозника до Кабміну, що вимагали лідери фракцій Київради.
Звинувачення, які чули від киян
Гінзбург очолювала Департамент охорони здоров’я з квітня 2017 року, і основна її діяльність полягала у реорганізації системи лікарень. Наприклад, закрилася лікарня №17, єдина в місті для лікування складних політравм. Мешканці Березняків могли спостерігати за закриттям ортодонта в дитячій поліклініці та інших лікарів.
Кияни кілька разів подавали петиції з проханням звільнити Гінзбург. У 2020 році, під час пандемії, її діяльність визнали “неефективною”, і на неї було відкрито дисциплінарне провадження, але його результати залишилися невідомими.
У березні 2025 року знову надійшла петиція, яка швидко зібрала голоси. Кияни звинуватили Гінзбург у “знущанні та психологічному тиску” на медичні колективи. Кличко пообіцяв звільнити Гінзбург, але лише “за наявності фактів порушень”.
Зміни в керівництві комунальних підприємств КМДА
Нагадаємо, що невдовзі перед цим Київський міський голова звільнив Леоніда Самохвалова, директора КП електромереж зовнішнього освітлення “Київміськсвітло”, призначивши Наталію Бондар виконуючою обов’язки. Самохвалов пішов за власним бажанням, хоча підприємство фігурує у кримінальних справах.
У серпні стало відомо про зміну керівника КП “Київська спадщина”. Замість Віталія Дерпака, нового очільника призначили Вікторію Кириленко, начальницю комерційних питань, яка, можливо, зможе прояснити ситуацію з прибутками підприємства.
