Жовтень цього року виявився багатим на космічні явища. На зміну Супермісяцям прийшли масштабні метеорні дощі. Причому не один, а одразу два. Метеорний потік комети Галлея та Тавриди.
Щорічний метеорний потік Оріоніди, що виникає від комети Галлея, досягне свого піку з 20 по 21 жовтня. Він триватиме до 7 листопада. Під час пікових ночей можна буде спостерігати близько 20 “падаючих зірок” на годину, оскільки метеори вриваються в атмосферу Землі зі швидкістю 66 км/с. Вони можуть з’являтися в будь-якому куточку нічного неба, і, якщо простежити їх у зворотному напрямку, створюється враження, що вони виникають з області нічного неба на північ від зірки Бетельгейзе в сузір’ї Оріона – звідси і назва потоку.
Фахівці з NASA вважають Оріоніди одним з найпрекрасніших метеорних потоків року. Найкраще їх буде видно після опівночі 21 жовтня, а комети можна буде спостерігати вже ввечері напередодні. Навіть найяскравіші з них вимагатимуть ясної погоди, адже дрібні метеори буде видно лише за допомогою спеціальних пристроїв. Оріоніди утворились завдяки кометі Галлея, яку спостерігали востаннє у внутрішній Сонячній системі в 1986 році, і яка з’явиться знову у 2061 році.
Метеорний потік Тауриди
Метеорний потік Тауриди, залишений кометою Енке, славиться яскравими болідами, які освітлюють нічне небо. Він триватиме з 20 жовтня по 10 грудня, пік активності відзначиться у ніч з 11 на 12 листопада. Північні Тауриди мають свій пік 4-5 листопада. У цей період можна спостерігати до п’яти метеорів на годину, проте лише за умови ясного неба.
Вчені зазначили, що під час активності обох потоків Тауриди спостерігається збільшення кількості яскравих об’єктів. Вогняні кулі виникають, коли частинки розміром від 2 до 10 сантиметрів вриваються в атмосферу на високій швидкості, залишаючи помітні сліди.
Щоб спостерігати за зірками, рекомендується вибрати темну ділянку неба з відкритим видом на південь. Краще вибратися за місто, подалі від світлового забруднення, і дати очам час адаптуватися до темряви. Бінокль або телескоп не допоможуть в спостереженні метеорів і можуть навіть обмежити периферичний зір.
Варто нагадати, що вперше комета Енке була виявлена в 1786 році французьким астрономом П’єром Мешаном. Однак ця комета не отримала назви на його честь, оскільки лише в 1819 році німецький астроном Йоганн Франц Енке зрозумів, що численні спостереження комет належать одному небесному об’єкту. Енке детально описав траєкторію комети, її рух навколо Сонця, що триває 3,3 року. Вважається, що і комета Енке, і Тауриди є залишками давньої комети, яка повільно розпадалася протягом останніх 20 000–30 000 років.
