Лариса Кадирова, зірка українських театрів та лауреат престижної премії імені Тараса Шевченка, зазначила, що підтримує Андрія Жолдака в його конфлікті з Сергієм Жаданом, а також висловила свою позицію стосовно відомого композитора Чайковського. Всі думки вона висловила в інтерв’ю для видання “Главком”.
Жолдаку потрібна допомога
Сьогодні Лариса викладає в консерваторії імені Петра Чайковського. Раніше актриса здебільшого виконувала ролі в моновиставах театру Франка, поки ця форма не закрилася. Нині вона співпрацює з театром імені Куліша в Херсоні. Відомий своїми проукраїнськими поглядами, Кадирова вважає, що видалення імені російського композитора з культурного контексту не є виправданим.
“Чайковський в своїх симфоніях завжди звертався до української тематики. Він перший прослухав “Тараса Бульбу” Миколи Лисенка. Це людина, що реагувала на творчі імпульси з України, і прагнула добра для цієї землі. Тому я не підтримую ідею перейменування,” – заявила Кадирова.
Актриса також прокоментувала нещодавній конфлікт між Сергієм Жаданом і режисером Андрієм Жолдаком. Письменник вважає, що людина, яка прожила 16 років за кордоном, не має права давати поради українцям. Жолдак раніше відомий своїми неоднозначними виставами та епатажем.
“Поряд з Жолдаком має бути людина, яка б його спрямовувала та коригувала. Він неймовірно талановитий, але без допомоги може втратити багатьох партнерів,” – вважає актриса.
Театр Франка для мене закритий
Кадирова також висловила невдоволення стосовно постановки української класики режисером Іваном Уривським, зазначивши, що закрила для себе двері театру імені Франка. Вона не була задоволена трактуванням твору.
“Я не змогла прийняти його версію “Лимерівни”. Вона починається з пиятики, демонструє приниження матері, яка на колінах шукає горілку… Я підкреслила, що він має обирати підхід, який формує гідність нації, а не принижує її,” – поділилася актриса.
І хоча її кар’єра почалася під керівництвом легендарного режисера Данченка, Кадирова материлась з приводу нерозуміння з боку театру імені Франка, незважаючи на своє успішне співробітництво з Богданом Ступкою.
“Я приїхала, коли Данченко творив шедеври. Але, на жаль, так і не змогла реалізувати себе у цьому театрі. Я пішла на камерну сцену, де створювала моновистави. Ступка так і не дав мені жодної ролі за всі роки. У театрі я відчула закритість,” – зізналася вона.
Кадирова не стала відповідати на запитання про стосунки з Богданом Ступкою, пояснивши, що зараз не відповідний час для обговорення.
“Ступка не був моєю іконою, хоча я знала його добре. Я лише можу згадувати хороше,” – підкреслила актриса.
Зрештою, її розлучення з Театром Франка відбулося непросто.
“Мені вручили наказ про звільнення, сказавши, щоб я підписала документ. Але я відмовилася підписувати. Я сама подала заяву на звільнення,” – пояснила Кадирова.
Наказ підписував гендиректор Михайло Захаревич, який в подальшому також залишив вакансію. Чи були ці події взаємопов’язані?
“Я не знаю, але його дії обернулися проти нього самого,” – зазначила Кадирова.
