Голова КМВА Тимур Ткаченко організував відвертий “парад” критики на адресу чиновників КМДА, які, на його думку, перешкоджають реалізації важливих ініціатив для столиці. Першим на прицілі став директор департаменту фінансів КМДА Володимир Репік, якого Ткаченко звинуватив у зриві планів з розгортання системи мобільних укриттів. Поступово до списку додалися ще двоє посадовців: один блокує ідею хвилини мовчання, а інший затягує розробку алгоритму для термінового переселення людей з зруйнованих будинків у квартири, що належать місту.
Нова публічна ініціатива голови КМВА має неофіційну назву “Кожна проблема має прізвище” – так Ткаченко описав свої критичні дописи. Вони стосуються високопосадовців КМДА, які, на його думку, саботують важливі ініціативи, від оборонних до гуманітарних. Відзначається, що всі ці чиновники підконтрольні міському голові Віталію Кличку.
Коли першим епізодом цього серіалу стало питання хвилини мовчання на Хрещатику, ініціативу, що вже реалізується в Києві й області – зупинка транспорту щодня о 9:00 для вшанування загиблих від російської агресії, підтримало Міністерство розвитку громад і територій. Київ став першим містом, що приєдналося до цієї ініціативи, але тепер Ткаченко стверджує, що саме КМДА гальмує її подальший розвиток.
“Леся Верес, заступниця керівника апарату і начальниця юридичного управління КМДА, блокує розпорядження КМВА про загальнонаціональну хвилину мовчання на Хрещатику. Я доручив Департаменту транспортної інфраструктури розробити відповідний проект. КМДА вважало це своєю перемогою, але тепер Верес замість підтримки ускладнює процес. Вона має недостатньо підстав для такого рішення і пропонує звернутися до Київради, сподіваючись на допомогу депутатів”, – підкреслив Ткаченко.
Додаткової критики зазнала реалізація ініціативи щодо переселення мешканців, чиї будинки постраждали від обстрілів. Ткаченко відзначив, що місто з найвищим бюджетом і численним штатом виконавців досі не розробило чіткого алгоритму для переселення громадян у муніципальні квартири. Після останніх ударів питання житла стало критичним: голови районів змушені були укладати угоди з готелями для тимчасового розміщення постраждалих.
Очільник КМВА зазначив, що доручив Борису Работніку, директору Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА, до 24 жовтня підготувати дорожню карту – просту й оперативну інструкцію щодо розселення людей після обстрілів. Однак станом на 28 жовтня жодної відповіді не було отримано.
“Це базові речі – допомога людям, які втратили домівки в часи війни. Але, здається, на місцевих чиновників ця проблема не справляє достатнього враження”, – підсумував Ткаченко.
Кияни, ймовірно, скоро дізнаються, хто стане наступним на цій “дошці ганьби”. Ткаченко, підкреслюючи персональну відповідальність, натякає, що це лише початок. Враховуючи складні стосунки між військовою та цивільною адміністраціями столиці, список його критичних зауважень може бути довгим.
“Бомба, закладена під проєкт”: Ткаченко звинувачує мерію у зриві закупівель мобільних укриттів
Очільник КМВА зазначив, що його критика дій столичної влади стосується цілеспрямованого блокування запуску мобільних укриттів. Як він повідомив, директор департаменту фінансів КМДА Володимир Репік, що підпорядковується заступнику мера Петру Пантелеєву, вимагає, щоб закупівлі здійснювали виключно районні державні адміністрації. Ткаченко назвав цю позицію “бомбою”, закладеною під весь проєкт, зазначивши, що РДА не володіють ані необхідними фахівцями, ані повноваженнями, ані фінансами.
У липні 2025 року стало відомо, що профільний Департамент КМДА подав і зареєстрував проект рішення Київради щодо мобільних укриттів. Отримавши підтримку, столиця може нарешті затвердити програму з облаштування таких сховищ.
Також було повідомлено, що до міськради надійшли зведені потреби всіх районів міста в захисних спорудах цивільного захисту, а також сховищах (як у громадських будівлях, так і на виробництві). Місту бракує понад 7 тисяч основних споруд.
