У Києві відійшов у вічність засновник першої піцерії Везувіо Мирон Спольський

У Києві на 74-му році життя відійшов у вічність Мирон Спольський — засновник піцерії “Везувіо” і людина, яка першою привезла піцу до столиці. Це значна втрата для міста, адже протягом 33 років “Везувіо” залишалася культовим місцем, куди родини приходять поколіннями. Сам Мирон Спольський все цей час був душею і серцем закладу, запровадивши сервіси, без яких неможливо уявити сучасне життя.

Про смерть засновника стало відомо 31 жовтня, коли команда “Везувіо” опублікувала повідомлення на Instagram. Ті, кому пощастило працювати з Спольським, відзначають, що він був не лише натхненником і душею команди, а й людиною з великим серцем, що насичувала кожного відвідувача любов’ю до своєї справи. Деталі та місце прощання обіцяють повідомити пізніше.

Піцерія “Везувіо” відкрила свої двері у Києві в серпні 1992 року, і її поява стала справжнім відкриттям для містян, адже на той момент закладів з відкритим доступом було обмаль. Як розповідав Мирон Спольський в інтерв’ю, черги вишиковувалися ще до входу, а кияни дивувалися, як у піці може тягнутися сир. У новому закладі відразу запровадили доставку, пропонували дитячі крісла, приймали гостей з тваринами та обслуговували українською — усе це стало свіжим явищем для тодішнього Києва.

Засновник піцерії Мирон Спольський — канадець українського походження, який переїхав до Києва наприкінці 80-х. Він згадував, що обладнання для закладу привіз з Естонії у 1991 році, а потім знайшов перше приміщення в Інституті радіозв’язку на вулиці Леонтовича. Саме там у серпні 1992 року відкрилася піцерія “Везувіо”.

За словами Спольського, тоді в Києві майже не було ресторанів, тому новий заклад викликав справжній ажіотаж. Кияни стояли в чергах, щоб спробувати піцу, і деякі навіть думали, що тягучий сир — це тісто. Заклад кілька разів переїжджав: спочатку на Берестейський проспект, потім на бульвар Шевченка та вул. Івана Франка.

Врешті, у 1993 році “Везувіо” осіл на Рейтарській. Піцерія запровадила доставку — на Запорожцях та Москвичах, а також пропонувала крісла для дітей і приймала гостей із собаками. Це стало чимось абсолютно новим для Києва того часу.

У 90-х роках іноземні конкуренти намагалися повторити успіх “Везувіо”, але такі піцерії, як “Американо” та “Піца Еріка”, швидко зникли. Натомість “Везувіо” продовжував працювати, навіть запустив виробництво замороженої піци для супермаркетів. Хоч цей напрямок з часом закрився, сам заклад став впізнаваним брендом, який пережив не одну кризу.

Під час обох Майданів “Везувіо” годував протестувальників і слугував місцем зустрічей однодумців. Спольський особисто виходив на протести і не раз заявляв, що без перемоги Майдану не бачить сенсу залишатися в Україні. Попри тимчасовий переїзд до Львова після початку повномасштабного вторгнення, вже у квітні 2022 року він повернувся до Києва.

Протягом більше 30 років “Везувіо” залишався прикладом закладу з власним обличчям. Мирон Спольський вірив, що ресторан має зберігати автентичність, але бути сучасним — це йому дуже вдавалося. Сьогодні до першої київської піцерії приходять вже діти та онуки її перших відвідувачів.

Помер ресторатор Сухомлин, який створив з Подолу й Бесарабки круті туристичні локації

У жовтні 2025 року відійшов у вічність рідний Києву ресторатор Ігор Сухомлин, який прославився відкриттям неймовірних закладів — вареничної “Балувана Галя”, Mimosa Burger на Бесарабці, піцерії “Автостанція” в приміщенні колишнього Подільського автовокзалу, Fish and Pussycat у салоні G.Bar біля Либідської площі. Багато в чому саме Сухомлин зробив Київ привабливим туристичним напрямком, на який перетворилися столичний Поділ і Бесарабка. Йому було всього 53 роки.

Також у жовтні стало відомо про загибель 21-річного спадкоємця однієї з найамбіційніших бізнес-родин у Києві, молодшого партнера групи компаній DIM Арсенія Насіковського. Це один з великих столичних забудовників: за 11 років компанія звела в Києві та області понад 800 тисяч кв.м. житла, включаючи 16 готових будинків ЖК та 19 – у стадії проєкту. Арсеній також мав власні бізнес-проєкти, про які не було відомо навіть його родині.