6 листопада 2025 року київське метро святкуватиме 65-річчя. Саме в цей день 1960 року було відкрито підземку в Києві, яка стала 14-м метро в Європі і третім у СРСР (після Москви та Ленінграду). У цій статті зібрано 10 цікавих фактів про київське метро, щоб відзначити цю значну дату.
Станції
Найменша відстань між станціями – між “Театральною” та “Хрещатиком” (766 м), а найдовша – між “Берестейською” та “Шулявською” (2,23 км). Варто зазначити, що станції метро є в усіх десяти районах міста: найбільше їх у Шевченківському та Печерському (по 10), а також у Голосіївському (8). Найменше станцій знаходиться в Солом’янському (2) та Деснянському районі (лише 1).
Ескалатори
Поручні на ескалаторах рухаються швидше за сходинки, щоб пасажири не заснули. У київському метрополітені налічується загалом 122 ескалатори на 25 станціях. Це – ціле приховане місто під землею: наприклад, під ескалатором на станції “Хрещатик” (вихід до вул. Архітектора Городецького) розташована двоповерхова машинна зала, де постійно працюють технічні спеціалісти. Цей ескалатор є найдовшим у Києві, його висота складає 467 сходинок.
Голос
З 1986 року оголошення назв станцій у потягах здійснював Микола Петренко. Згодом голоси змінилися на записані в студії, серед яких диктор Юрій Гребельник. Англійською мовою назви станцій оголошує американець Ентоні Нокс, колишній викладач у Печерській міжнародній школі. На станціях, у вестибюлях та на ескалаторах звучить голос Анжеліки Вакал, яка вже 15 років працює диктором у метро, раніше була журналістом.
Вартість
Перший квиток на київське метро коштував 50 копійок, але після запуску підземки відбулася грошова реформа з деномінацією, і вартість проїзду “знизилася” до 5 копійок. Така ціна зберігалася до здобуття незалежності. В період незалежної України ціна на проїзд у метро змінювалася 21 раз — від 15 копійок у 1991 році до 8 гривень у 2018-му.
Вагони
У тунелях метро курсує 806 вагонів, але ще 32 вагони, виведені з експлуатації, залишаються в господарстві підземки. Серед них є вагони, отримані від Варшави, які з Польщі прибули до Києва в досить спрацьованому стані та потребували тривалого й дорогого відновлення.
“Космонавт” на рейках
У середині 2010-х у метро курсував експериментальний потяг “Славутич”, спільного виробництва — Škoda (Чехія), ЗАТ “Вагонмаш” (РФ) та КП “Київський метрополітен”. Наразі він законсервований і не працює з технічних причин. Завдяки незвичному вигляду головного вагона, кияни охрестили його “потягом-космонавтом”, що також пов’язано з тодішнім міським головою.
Вандалізм
Одним з найпоширеніших об’єктів вандалізму у метро є вагони, які часто розмальовують. Проте, серйозніше за все, вандалізували таблички, які вказували РФ як країну-виробника вагонів. Керівництву КП “Київський метрополітен” довелося прибрати ці таблички, оскільки кияни висловлювали своє невдоволення нецензурними висловами щодо них.
Спецтехніка
У метрополітені є вагони, які пасажири бачать дуже рідко. Це контактно-акумуляторні електротяги на базі вагонів типу Д і Еж, снігоочисники на базі ЗІЛ-157, машини для миття тунелів, а також кілька вантажних вагонів типу Е. Найцікавіший з усіх — вагон-колієвимірювач, звідомий під номером “№818”. Цей вагон працює вже 70 років та слугує лабораторією для перевірки стану колій.
Інтернет та зв’язок
Розбудови інфраструктури зв’язку та Інтернет-мережі у метро почали ще у 2014 році. З грудня 2020 року 4G-зв’язок доступний на всіх станціях. Однак, з Wi-Fi у метро виникли труднощі — компанія “Москіто Мобайл”, що будувала мережу безкоштовного Wi-Fi, не впоралася зі своїми зобов’язаннями. Після розірвання контракту з нею, йшли суди, і в остаточному підсумку, незважаючи на виграш у суді, виконати зобов’язання вона не спішить.
Збої в роботі
Уперше в історії метро його робота була призупинена через масові протести 18-20 лютого 2014 року. З березня по травень 2020 року підземка закривалася через пандемію COVID-19. Після початку військових дій в Україні, рух потягів зазнав суттєвих обмежень, зокрема, застосовувався човниковий рух на “червоній” лінії, а також закриття станцій (Майдан Незалежності, Площа Українських Героїв). Наразі метро працює також в режимі укриття. Найвідоміший великий збій через техногенні причини стався у грудні 2023 року, коли на “зеленій” лінії стався затоплення тунелю, що призвело до закриття 6 станцій на понад півроку.
У Києві відновили історію пісні, під яку поїхав перший потяг метро 65 років тому
Днями у Києві стартував камерний виставковий проект “Зустрінемось біля метро”, присвячений 65-річчю метро. Серед унікальних експонатів та яскравих історій, одна з найемоційніших пов’язана з піснею, яку кияни почули на радіо в листопаді 1960 року, коли вперше поїхав потяг. Цю пісню знайшли і відтворили після 65 років.
Також обговорюється можливість зміни назви кількох станцій метро та одного депо на лівому березі міста. Мета цієї ініціативи – усунення топографічної плутанини, оскільки деякі станції мають назви, що не відповідають їх дійсному географічному розташуванню. Пропонується, наприклад, перейменувати “Берестейську” на історичну місцевість “Грушки” і прибрати назву “Дарниця”, оскільки вона не розташована у Дарницькому районі.
