У Києві відбулася презентація нової концепції розвитку Житнього ринку, яка була розроблена громадською ініціативою “Житній буде жити”. Цей план відновлення був створений у відповідь на наміри міської влади передати сучасну будівлю в приватні руки. Незабаром концепцію, що стала результатом піврічної роботи команди архітекторів, урбаністів, істориків, фудекспертів і мешканців Подолу, очолюваних архітектором Павлом Пекером та шеф-кухарем Євгеном Клопотенком, буде представлено Київраді.
План відродження, ініційований “Житній буде жити”, передбачає не лише архітектурне оновлення, але також нову фінансову модель і систему управління, що дозволяють зберегти ринок у комунальній власності та зробити його прибутковим. Головна ідея полягає в тому, щоб перетворити Житній на мультифункційний міський простір, який буде активним протягом усього дня: зранку — продуктовий ринок, вдень — гастропростір, а ввечері — місце для подій, ярмарків і культурних зустрічей.
Ще у вересні 2025 року Київрада мала намір винести на голосування два проєкти — про продаж Житнього ринку та передачу його в оренду з можливістю приватизації.
Ці рішення спричинили великий супротив серед киян: архітектори, активісти та звичайні мешканці висловили стурбованість, що влада намагається передати символ Подолу в приватні руки, як це трапилося з Сінним ринком. В результаті протестів та відкритих заяв громади питання було знято з порядку денного.
Одночасно ініціатива “Житній буде жити” закликала міську владу надати можливість презентувати свою альтернативу — реалістичну, фінансово обґрунтовану та соціально відповідальну концепцію, яка не вимагала б продажу будівлі. Основою стало принцип гіпердемократичної архітектури: коли громада сама визначає свої потреби, а архітектори лише допомагають втілити їх у проєкті.
“У різних цивілізованих країнах проєкти починають із діалогу з громадою. Чим ми, власне, і займались. У нас відсутній хейт. Є тільки гострі коментарі, і це показує, що ми на правильному шляху”, — поділився архітектор Павло Пекер в інтерв’ю.
Головна мета полягає в створенні простору цінностей, а не лише прибутку, де ринок буде не лише будівлею для торгівлі, а місцем зустрічей, подій і культурного життя. Він має бути багатофункціональним і працювати протягом усього дня. Продаж продуктів залишатиметься його ключовою функцією, але кожен поверх матиме свої зони та призначення.
Перший поверх – ядро продуктового ринку
Згідно з концепцією, перший поверх залишатиметься функціональним серцем Житнього. Центральна частина включає продуктові ряди з м’ясом, овочами, молочними продуктами та випічкою. Вздовж фасаду надається можливість для вуличної торгівлі, де продаватимуть фермери та місцеві виробники. У глибині першого поверху запланована зона завантаження і складських доставок, що розподіляє транспортні та пішохідні потоки.
Поруч знайдуться адміністративні й технічні приміщення, а також санвузли з безбар’єрними умовами. Тут також працюватимуть кухні закладів другого поверху, що забезпечить приготування їжі з продуктів безпосередньо з ринку — буквально “від прилавка до тарілки”.
Другий поверх – місце зустрічей, подій і смаків
Другий поверх займе роль громадського та гастрономічного центру ринку. Праворуч планується розмістити зону “Поїсти та попити” — кафе, кав’ярні, бістро, бари. У центрі — SPACE FOR ALL, універсальний простір для воркшопів, лекцій, виставок і благодійних заходів. Тут також передбачена дитяча зона, щоб родини могли проводити час разом.
На другому поверсі планується також розміщення майстерень дрібного ремонту, де працюватимуть шевці, кравці та ремісники, повертаючи ринок до його історичного призначення, коли він слугував не лише торговим, але і ремісничим осередком Подолу.
Третій поверх – мистецтво і відкритість
Верхній рівень перетвориться на мистецький простір з відкритою платформою для різноманітних подій. У зоні “Містерія” проходитимуть концерти, вистави, кінопокази, а поряд облаштують галерею для місцевих художників і студентських проєктів. Це стане місцем для натхнення та спілкування, з панорамним видом на Поділ, природним освітленням і можливістю організовувати події прямо над ринковими рядами.
Ярмарки та життя після 18:00
Команда планує повернути на територію ринку всі подільські ярмарки, які зараз розміщені на вулицях і перешкоджають руху. За погодженням з райадміністрацією, ці торгові точки перемістять до Житнього так, щоб торгівля не заважала транспорту, але водночас наповнювала ринок відвідувачами.
“Ми можемо забезпечити 50 торгових місць на Житньому ринку. Таким чином, всі ринкові потоки, які є на Подолі, будуть спрямовані лише на Житній ринок. Це одна з дій, оскільки є багато скарг на закриття вулиць, що створює дискомфорт для людей, які там відвідують. Після себе ж не прибирають. Це проблема для Подільського району”, — зазначив у інтерв’ю Євген Клопотенко.
Вулична територія та безбар’єрність
Навколо ринку буде створено зелену громадську зону з лавками, деревами і місцями для короткого відпочинку. Вулицю Житньоторзьку планують перетворити на спільний простір для пішоходів і технічного транспорту, а біля входу запровадити формат Kiss&Fly, тобто, короткочасна зупинка для висадження або забирати пасажирів без тривалого паркування. Одним із принципів проєкту стане безбар’єрність — з пандусами, підйомниками, доступними санвузлами та зручною навігацією для всіх відвідувачів.
Фінансова модель і управління
За підрахунками, перший етап реконструкції коштуватиме 118 млн грн — цього достатньо, щоб привести до ладу перший поверх без повного закриття ринку. Фінансування планують залучити через кредит під 5%, а також міські та грантові програми. Очікуваний прибуток становитиме приблизно 42 млн грн на рік.
Ринок залишиться комунальним підприємством, але з новою системою управління. Директора призначатиме наглядова рада, до складу якої входитимуть представники громади. Всі рішення ухвалюватимуться подвійним підписом — директора і голови ради. КП проходитиме щорічний аудит і публікуватиме фінансову звітність онлайн.
Бабусі та контроль якості
У центрі концепції — дрібна торгівля та соціальна підтримка продавців старшого віку. На території вже передбачено близько 40 місць для “бабусь”, які реалізують домашні продукти — достатньо лише їх облаштувати. Бізнес може взяти участь у підтримці цих точок — оплачувати оренду або допомагати інфраструктурно. Усі товари проходитимуть перевірку у власній лабораторії ринку, щоб гарантувати якість і безпеку.
Після презентації команда “Житній буде жити” планує передати концепцію до Київради. Розгляд питання може відбутися вже навесні наступного року. Команда ініціативи наголошує, що бачить свою участь як тимчасову місію — запустити процес, продемонструвати його ефективність і передати ринок у стабільне управління громаді або комунальному підприємству. За прикладом ВДНГ, де поступове оновлення вдихнуло нове життя в простір, учасники “Житній буде жити” вважають, що ринок може змінитися ще швидше — потрібно лише зробити перші реальні кроки.
Мега-фудкорт, теплиці чи суспільний простір: які є ідеї ревіталізації, і хто серед зацікавлених
Нагадаємо, що у липні 2025 року Житній ринок отримав “охоронну грамоту”, яка має захистити його від знесення та масових перебудов. Фінал цієї тривалої історії розвивається швидко — пройшло менше тижня, як на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини була схвалена облікова документація на нього. Тепер формальності завершено, об’єкт під охороною, і це відкриває нову главу в історії Житнього.
Також ми згадували про ідеї, які були запропоновані стосовно ревіталізації будівлі ринку. Серед них — перетворення його на мега-фудкорт, облаштування теплиць, а також створення культурного центру та суспільного простору для громади району і міста.
