10 листопада НАБУ розпочало розслідування щодо ексміністра енергетики Германа Галущенка, нинішнього міністра юстиції. Чиновнику провели обшуки в рамках масштабного розслідування корупційних діянь у галузі енергетики. Однак ця справа – не єдина, до якої має відношення Галущенко. Скандали навколо нього тривають ще з моменту його призначення в “Енергоатом”. Пропонуємо згадати найбільш резонансні з них.
Кар’єра в енергетиці
Герман Галущенко, юрист за освітою, став віцепрезидентом НАЕК “Енергоатом” навесні 2020 року, незабаром після того, як Андрій Єрмак очолив Офіс президента. Раніше він обіймав посаду директора з правового забезпечення НАЕК у 2013-2014 роках. Галущенка до “Енергоатому” привів Андрій Деркач, колишній депутат, якого підозрюють у державній зраді; Галущенко був його юридичним помічником.
Разом з Галущенком у 2020 році в “Енергоатом” прийшов Олег Бояринцев, який до цього тривалий час працював помічником Деркача. Спочатку він був головним консультантом в НАЕК, а згодом – директором з персоналу. На початку 2022 року СБУ запідозрила Бояринцева у державній зраді, і його затримали, однак він залишився на посаді. Лише в 2023 році, після втечі за кордон, його звільнили.
Масовані призначення Галущенка стали причиною численних дискусій, про що навіть згадував Юрій Вітренко, в.о. міністра енергетики:
“Деркач історично впливає на ‘Енергоатом’. У нього там багато людей. І це я точно знаю.”
У квітні 2021 року Галущенко став міністром енергетики, його кандидатуру підтримали 305 депутатів. Президент Володимир Зеленський також ввів його до складу РНБО того ж року.
Після призначення Галущенка на керівну посаду в “Енергоатом” почали зростати звинувачення в тому, що під його керівництвом компанія стала вперше за декілька років збитковою; виробництво електроенергії на АЕС скоротилося, і Україні довелося імпортувати електроенергію з Росії та Білорусі.
Крім цього, “Енергоатом” нібито реалізував великі обсяги електроенергії за зниженими цінами компаніям олігархів, на яких ці фірми отримували значний прибуток.
Недостатня захищеність інфраструктури: провал Галущенка
На посаді міністра енергетики Галущенко також потрапив у скандали. Головний з них – нездатність Міненерго під його керівництвом належно відновити та захистити енергосистему після численних атак РФ.
У 2023 році з’явилися новини про плани будівництва захисних споруд навколо енергооб’єктів, щоб вберегти їх від ударів з повітря. Однак, на середині жовтня 2025 року Агенція відновлення повідомила про недостатній рівень готовності захисних конструкцій – для підстанцій третього рівня він становив лише 54%, тоді як первинні та вторинні рівні досягли 95-98%. Голова Держагентства Сергій Сухомлин зазначив, що кошти, виділені на захист, розтрачаються на благоустрій територій.
Наслідки атак на незахищені об’єкти відчутні, як ніколи. Наприклад, 8 листопада через російський обстріл зупинилися ТЕС “Центренерго” – Трипільська та Зміївська, а Вуглегірська ТЕС, розташована в Донецькій області, вже давно під контролем окупантів.
Інші вчинки Галущенка
Галущенко також відзначився у контексті добудови енергоблоків 3 та 4 Хмельницької АЕС, плануючи закупівлю російських реакторів з Болгарії та наполягаючи на прискоренні цього процесу.
Попри широкий резонанс, у лютому Верховна Рада схвалила законопроект про закупівлю реакторів, який підписав Володимир Зеленський. Паралельно в парламенті обговорювалась ініціатива про відставку Галущенка.
Під час опалювального сезону 2022-2023 Міністерство енергетики реалізовувало вугілля з державних шахт приватним споживачам. Це призвело до ситуації, коли “Нафтогаз” обмежував постачання пального на Трипільську ТЕС через борги, в той час, як приватники отримували вугілля за зниженою ціною до 50% від ринкової.
З огляду на цю схему, СБУ відкрила кримінальне провадження, і в березні 2023 року провела обшуки у чиновників Міненерго. Однак, справа зупинилася, підозри чи арешти не були пред’явлені.
Провал закупівлі газу напередодні опалювального сезону 2025-2026 року також вважають “заслугою” Галущенка.
Цього року в Міненерго стався скандал через проведення конкурсу на будівництво газопоршневої генерації, щодо непрозорості відбору учасників повідомляли журналісти-розслідувачі.
Причиною нового скандалу стало затримання заступника міністра енергетики Олександра Хейла у серпні 2024 року; його спіймали на хабарництві в пів мільйона доларів за дозвіл на евакуацію обладнання з небезпечних зон. Хейла швидко звільнили, хоча СБУ зазначала, що міністр Галущенко нібито сприяв цій операції, але детективи НАБУ про міністра не згадали.
Це вже не перший представник оточення Галущенка, що підозрюється у зловживаннях — раніше згадане НАБУ оголосило підозру ексзаступнику Галущенка Максиму Немчинову, а також Юрію Власенку, котрий отримав підозру у справі аукціону Міністерства енергетики стосовно продажу скрапленого газу.
Обшуки НАБУ 10 листопада 2025 року
10 листопада НАБУ в рамках масштабного розслідування корупції в енергетичній сфері провело ряд обшуків. Вони намагаються виявити злочинну організацію, яка, за даними слідства, має вплив на стратегічні державні підприємства, зокрема, “Енергоатом”.
Обшуки відбулися, зокрема, у міністра юстиції Германа Галущенка, що раніше займав посаду міністра енергетики.
Слідчі дії проходять і в державній компанії “Енергоатом”, де Галущенко був віцепрезидентом з травня 2020 по 29 квітня 2021 року.
Також детективи НАБУ завітали з обшуками до співвласника студії “Квартал 95”, соратника президента Володимира Зеленського Тімура Міндіча. За інформацією джерел, він залишив територію України 10 листопада, за кілька годин до обшуку НАБУ.
