Жінка побачила в соціальній мережі Facebook оголошення про допомогу від Європейського Союзу. Вона отримала пропозицію ввести номер телефону, після чого з картки ПриватБанку було списано 22 870 гривень. Це зазначено в рішенні Хаджибейського районного суду Одеси, опублікованому 14 жовтня 2025 року.
У стрічці новин Facebook жінці запропонували інформацію з заголовком «Допомога українцям від партнерів Європейського Союзу». Щоб ознайомитися з матеріалами, їй потрібно було ввести свій номер мобільного телефону. Після введення номера надійшло смс-повідомлення від ПриватБанку 24 березня 2024 року з текстом: «16.78 MXN Tsyfrovi tovary. Facebook 5*31 22:43 Bal. 22 960 UAH Kurs 2.3462 UAH/MXN Kred. limit 23000 UAH». Того ж дня надійшло ще одне смс: «9700.00 MXN Tsyfrovi tovary. Facebook 5*31 22:45 Bal. 90 UAH Kurs 2.3577 UAH/MXN Kred. limit 23000 UAH». Коли жінка помітила ці повідомлення 26 березня 2024 року, вона зателефонувала на гарячу лінію ПриватБанку, щоб терміново заблокувати карткові рахунки. Після спілкування з оператором стало відомо, що з її кредитного рахунку були списані кошти. В результаті звернення, жінка подала до банку заявки на повернення коштів, що були списані без її відома. Під час візиту до відділення банку їй повідомили, що банк не знає, як шахраї отримали доступ до її рахунків.
“Збільшення кредитного ліміту було здійснено відповідно до умов обслуговування та підписаної заяви позивачем, в межах узгодженої суми кредитного ліміту у 200 тисяч гривень. Позивач має право зменшити кредитний ліміт до 0 гривень у будь-який момент, однак цим правом вона не скористалася до та після спірної операції. Також жодних заперечень щодо збільшення кредитної суми не було висловлено. Що стосується спірних операцій, то служба безпеки банку провела розслідування і встановила, що спірні операції відбулися невстановленою особою внаслідок компрометації логіна і паролю в Приват-24 та розголошення конфіденційної інформації. Отже, було встановлено, що позивач сама допустила компрометацію шляхом переходу за посиланням, отриманим у месенджері. На основі звернення про несанкціоновані транзакції по кредитці на суму 22 870 гривень та 39 гривень, підготовлено документи для оскарження шахрайських операцій. За результатами розгляду платіжна система повернула 24 травня 2024 року кошти у розмірі 22 870 гривень, що підтверджується випискою по рахунку. Сума у 39 гривень була списана, тому платіжна система відмовила у поверненні”, – зазначили у ПриватБанку.
Рішення суду
Суд відмовив у задоволенні позову жінки. В ході перевірки було встановлено факт компрометації її логіна та паролю в Приват-24 через перехід за посиланням з месенджера.
“На основі звернення позивача про несанкціоновані транзакції на суму 22 870 гривень та 39 гривень, були підготовлені документи для оскарження шахрайських операцій. Платіжна система повернула 24 травня 2024 року на карту 22 870 гривень, що підтверджується випискою. Суд погодився з аргументами відповідача про те, що списання 39 гривень не відбулося, підтверджене скриншотом з Приват-24 та пізнішою випискою. За випискою, сума сплачених позивачем коштів становила 2 286 гривень. Списання відсотків відбулося за рахунок кредитного ліміту. Позивачка повернула 22 640 гривень 11 червня 2024 року, після чого залишок у 230 гривень залишився на картці. Банком проведено перерахунок з поверненням 2 056 гривень 25 лютого 2025 року. Тож загальна сума, сплачена позивачем, становила 2 286 гривень та була повністю повернена. Це стало підставою для суду визнати позов необґрунтованим, оскільки дії відповідача були підтверджені належними доказами”, – підкреслив суд.
