Київська обласна державна адміністрація надала охоронний статус трьом пам’яткам історії та архітектури, які знаходяться в різних населених пунктах регіону. Це будинок Чоколова в Ірпені, збудований у 1905 році, палац Остен-Сакенів у Немішаєвому (1889-1890 роки), що вже частково зруйнований, та лісництво Браницьких у Ніжиловичах, споруджене в середині XIX століття. Усі ці споруди давно очікували на визнання, і тепер вони стали частиною охоронюваної культурної спадщини Київщини.
Про надання особливого статусу цим трьом садибам повідомив у Facebook директор громадської організації “Український центр збереження пам’яток культурної спадщини” Іван Биков. За його словами, Департамент культури та туризму Київської ОДА ще 3 листопада надав охоронний статус цим трьом історичним об’єктам.
1. Будинок Чоколова, Ірпінь
Зараз садиба, зведена в стилі неомодернізму у 1905 році, є найстарішою в місті-супутнику Києва. Вона розташована поблизу берегу річки, на вулиці Михайла Стельмаха, 20. Спочатку будинок належав київському підприємцю Івану Чоколову — старшому брату Миколи Чоколова.
Садиба має свою власну легенду: за нею, Іван Чоколов, будучи одруженим і у старшому віці, закохався в молоду балерину. Щоб приховати свій зв’язок від дружини, він придбав землю на березі річки Ірпінь і побудував там будинок. Дізнавшись про наявність родини у купця, балерина наклала на себе руки, а її привид за понад сто років відвідує це місце. Іван, переживши трагічну втрату, впав у депресію та помер у 1914 році.
У 1936 році, за рішенням Раднаркому УСРР, будинок разом з прилеглою територією був переданий у власність Спілки письменників України, і з ініціативи поета І. Гончаренка він став відомий як Будинок творчості письменників “Ірпінь”. Цю назву він носить досі. Тут працювали та відпочивали Олександр Довженко, Павло Тичина, Михайло Стельмах, Микола Бажан, Остап Вишня, Олесь Гончар, Максим Рильський.
2. Палац Остен-Сакенів, Немішаєве
Цей комплекс споруд, зведений у першій половині XIX століття, є однією з найяскравіших садибних архітектур регіону. Спочатку місцевість належала графу Карлу Сакену, а після його смерті маєток перейшов до Івана фон-дер Остен-Сакена. Його син побудував одноповерховий цегляний палац з наріжною баштою і оточив його парком.
Остен-Сакени володіли маєтком та палацом до 1873 року, коли маєток купила дружина київського купця Євдокія Осипівна Астахова. Потім, у 90-х роках XIX століття, маєток перейшов до Воронцових-Дашкових, а в 1904 році разом із палацом був куплений селянином Андрієм Куликом.
Після більшовицького перевороту в жовтні 1917 року маєток націоналізували, до його складу входили палац, парк з садом, будинок контори спиртзаводу (збудовано в 1905-1906 роках) та казарми для робітників. На відміну від багатьох дворянських садиб України, палац і парк не були знищені — довгий час тут функціонував клуб місцевого біохімічного заводу.
Палац загинув лише під час незалежності України. У листопаді 2000 року вночі в палаці сталася пожежа, внаслідок якої знищено всі історичні меблі, і сам палац зазнав серйозних пошкоджень. Досі він не відновлювався і продовжує руйнуватися. Станом на 2012 рік від палацу залишилася лише фасадна стіна і частини вежі, а парк перебуває в занедбаному стані, колишні казарми робітників використовуються як приватні ж житлові будинки.
3. Будинок лісництва Браницьких, Ніжиловичі
В даний час ця будівля, зведена в середині XIX століття, є громадським музеєм поета Олександра Підсухи. Споруда була збудована як будинок керуючого маєтком Браницьких. Зараз її стан можна назвати “закинутим” — будівля явно потребує уваги, що викликає занепокоєння в громади.
Військовий шпиталь у Голосієві та будівля поряд з ОП: які пам’ятки можуть постраждати у Києві
Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що на сесію Київради винесено питання про розселення мешканців історичного будинку на вулиці Китаївській у Голосіївському районі. Це колишній військовий шпиталь, зведений наприкінці XIX століття, що включено до Переліку пам’яток історії та архітектури столиці. Проте пам’яткоохоронці побоюються, що за нібито добрими намірами депутатів стоїть намір передати ділянку забудовникам.
Також, повідомлялося про двоповерхову садибу в центрі Києва, на вулиці Круглоуніверситетській у Печерському районі. У оголошенні ріелтори зазначають, що будівля призначена “під реконструкцію”. Але проводити тут будь-які роботи, крім реставрації, не можна, адже споруда у неокласичному стилі 1892 року є пам’яткою архітектури та містобудування.
