У наш час, коли повістка може з’явитися у будь-якому під’їзді, ТЦК для частини населення став не тільки інструментом мобілізації, але й засобом тиску. Більш того, іноді цю структуру використовують як останній аргумент у конфліктах. Так сталося на Дарниці, де одна з мешканок пообіцяла викликати ТЦК до сусіда, який ночами влаштовує гучні вечірки.
“Наступний виклик буде з ТЦК!” – цей рядок у дописі киянки став приводом для жвавих дискусій у соцмережах. За її словами, сусід регулярно влаштовує гучні вечірки, а виклики поліції, яких вже було не менше трьох, не принесли ніяких результатів. Жінка пояснила своє бажання вжити крайні заходи тим, що ситуація торкається не тільки її, а й маленької дитини.
“Дитині рік, і вона дуже чутлива до звуків, прокидається і плаче. Ми зверталися до нього, просили, а після розмови він починав ще гучніше”, – написала авторка допису, отримавши хвилю підтримки, але й закиди про те, що армія виконує функцію покарання у такій ситуації.
Враження таке, що сусідські конфлікти нікуди не зникли, а, може, й загострилися. Серед тих, хто підтримує авторку, є багато киян, які проходили через подібні ситуації. Одна з коментаторок зізналася, що її сусіди тижнями заважали спати всьому під’їзду, поки не зібрали чоловіків, які просто зайшли в квартиру та розбили колонки. Інша поділилася, як тривалий час намагалася вирішити проблему законними способами: виклики поліції, колективні заяви, звернення до власника квартири – і тільки після цього нарешті запанувала тиша.
Люди не лише діляться неприємними спогадами, а й надають практичні поради щодо того, як змусити “гучного” сусіда замовкнути. Дехто рекомендує залишати на дверях оголошення з попередженням, інші наполягають на колективних заходах – зборі підписів, участі сусідів, пошуках власника квартири, якщо шумить орендар. Прозвучала й порада звертатися не лише до поліції, а й до дільничного та фіксувати порушення на аудіозаписи.
На фоні цих практичних порад виникла й інша лінія дискусії – етична. Частина коментаторів обурилася самим фактом згадки ТЦК, вважаючи, що така “погроза” виглядає як недопустима спроба використати військову структуру для вирішення приватних конфліктів та показати це як засіб покарання. Теж звучали запитання: “А якщо він загине? Ви з цим нормально житимете?” або “ТЦК – це що, каральний орган?” Навіть й обвинувачення на адресу авторки – “дуже зла жінка”.
Дехто став на захист адресата допису, припускаючи, що він може бути військовим у відпустці, який просто “радіє життю”. В коментарях прозвучали як саркастичні, так і відверто обурені репліки, але найцікавіше – наскільки різними виявилися погляди на прийнятні дії у подібних конфліктах. Поза емоціями і участю ТЦК, ця історія ясно показує, що ефективного, законного і швидкого способу боротися з нічними меломанами просто немає. Вони продовжують отруювати життя сусідам, незважаючи на візити поліції, які не приносять результатів. І тоді мешканці шукають інші, часом дуже несподівані, способи впливу.
Тривожна історія про кота Мурчика та інші пригоди мобілізованих
Нагадаємо, в середині жовтня у Києві виник скандал, пов’язаний із умовами утримання мобілізованих у розподільчому центрі ТЦК. Ексклюзивні світлини з приміщень показала журналістка: всюди бруд та антисанітарія, а спальне місце киян – у крові, а санвузли – у жахливому стані. У Київському міському ТЦК були вимушені відреагувати на інформацію: усе – “дезінформація”, на фото відсутні підтвердження, що вони зроблені саме тут. Проте визнають, що умови на збірному пункті дійсно не “готельні”.
Також відбувся дивний інцидент у селі Богданівка Броварського району. Місцеві виклали відео, на якому двоє людей у військовій формі зупиняються, аби спробувати впіймати домашнього кота, потім забрали тварину й швидко втекли з місця пригоди. Обласний ТЦК у риторичній формі заперечив свою причетність до викрадення.
Невдовзі стало відомо, що кіт на ім’я Мурчик, якого викрали просто з-під паркану його власників, повернувся додому. У неділю, 5 жовтня, соцмережі облетіла історія з “мобілізацією” котика, і реакція ТЦК. Однак, зрештою, все закінчилося добре.
