Фінансовий моніторинг банку заблокував картку — які втрати чекають на клієнта?

В останній рік-півтора українські банки почали активно вводити нову комісію — плату за розірвання ділових відносин за ініціативою банку. Цей пункт стає все більш поширеним у договорах комплексного банківського обслуговування для фізичних осіб.

Коли банк може самостійно розірвати угоду з клієнтом

Банки мають повне право самостійно завершити договір банківського обслуговування і закрити рахунок клієнта. Це може статися з різних причин:

  • порушення вимог законодавства щодо фінансового моніторингу;
  • виконання сумнівних фінансових транзакцій;
  • попадання клієнта або його контрагентів під санкції;
  • постанови банку, що стосуються його комерційної стратегії;
  • недотримання умов угоди.

Зазвичай банк зобов’язаний попередити клієнта про припинення обслуговування щонайменше за 30 днів, якщо інші умови не визначені в договорі.

Скільки доведеться заплатити

У критичних випадках — наприклад, у зв’язку з підозрами в злочині або необхідністю блокування рахунку відповідно до законодавства про фінансовий моніторинг — блокування може відбутися негайно, а клієнта повідомлять про це вже після процесу.

Якщо розірвання ініціюється банком, клієнт може бути змушений сплатити значну комісію. На відміну від комісії за неактивність (яка зазвичай становить від 20 до 100 грн для гривневого рахунку), плата за розірвання ділових зв’язків може сягати 30% від залишку на рахунку, без обмежень за сумою. Таку практику застосовують, зокрема, А-Банк, Банк Південний та Банк Власний Рахунок.

В інших фінансових установах розмір комісії може бути нижчим, але все ж значним. Тому клієнтам слід уникати ситуацій, коли ініціатором розірвання стає банк; на етапі укладення угоди варто детально уточняти розмір такої комісії.

З 1 листопада деякі українські банки почали знижувати ліміти на перекази коштів між особами до 50 тис. грн на місяць. Ці обмеження стосуються людей з високим рівнем ризику або тих, хто не може підтвердити свої доходи. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначає, що ці зміни можуть суттєво вплинути на частину українців, які навіть не усвідомлюють, що входять до “ризикової” групи.