На тлі тривалої війни та зростаючого дефіциту особового складу територіальні центри комплектування по Україні продовжують діяти в складних умовах. Речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін повідомив, що досягти мобілізаційних планів на 100% неможливо. Він також зазначив, що певні політичні заяви про “збільшення кількості повісток” не відображають реальної ситуації.
З його слів, ТЦК є лише останньою ланкою в складному процесі, що починається з Генерального штабу.
“ТЦК – це кінцева ланка в системі. Над нами розташовані оперативні командування, зокрема командування видів військ, а далі – Генеральний штаб ЗСУ. Саме там визначається потреба у кількості особового складу…”
Істомін підкреслює, що військо не зводиться лише до лінії фронту, а є складною системою забезпечення, навчання та підтримки, і саме держава визначає, скільки людей потрібно мобілізувати.
Недостатнє виконання мобілізаційних планів
Речник визнав, що мобілізаційні цілі не виконуються повністю. Якби це було інакше, проблеми з дефіцитом людей у війську не існувало б.
“Якби плани виконувалися на 100%, проблеми з дефіцитом людей у війську, про які йдеться, очевидно б не існували. Звичайно, повністю реалізувати чи перевищити заплановані обсяги не вдається, але ми робимо все можливе”.
За його інформацією, нестача особового складу відчувається як на фронті, так і в тилових підрозділах.
Чи варто очікувати на збільшення кількості повісток?
Коментуючи слова народного депутата Руслана Горбенка про те, що ТЦК отримають доступ до повної бази даних українців, і, відповідно, кількість повісток зросте, Істомін підкреслив, що інформації про такі рішення немає.
“Не можу коментувати слова народного депутата… Наразі немає жодної інформації про плани ТЦК щодо збільшення кількості повісток чи отримання доступу до нових баз даних”.
Істомін також зазначив, що традиційна система оповіщення є фактично неефективною, оскільки багато громадян ігнорують виклики:
“Сама процедура ‘роздачі’ повісток – неефективна. Чоловіки отримують повістки, але не з’являються… більшість ігнорує виклики до ТЦК”.
На його думку, місцеві органи самоврядування виконують свої обов’язки в контексті військового обліку формально, а ТЦК змушені брати на себе майже весь тягар оповіщення.
Суспільна втома – основна проблема
Істомін звертає увагу на те, що недовіра та агресія до працівників ТЦК часто зумовлені не їхніми методами роботи, а загальною втомою суспільства від війни:
“Найгірше, що досі багато людей вірять у можливість перемоги над Росією без залучення до війни кожного”.
Він також додав, що агресивні інциденти стосовно військовослужбовців ТЦК почалися ще до терміну “бусифікація”, закликавши громадян відповідально ставитися до обліку.
Ситуація з мобілізацією в Україні
Речник Київського обласного ТЦК та СП Олег Байдалюк раніше зауважив, що в Україні до війська можуть призивати навіть громадян без постійної адреси проживання. За його словами, вирішальним фактором є не соціальний статус, а громадянство та висновок військово-лікарської комісії про придатність. І разом з цим, він наголосив, що на Київщині масова мобілізація безхатьків не спостерігається.
Байдалюк уточнив, що особи з відкритою формою туберкульозу не можуть бути призвані до ЗСУ. У списку захворювань, що заважають мобілізації, зазвичай фігурують відкритий туберкульоз, ВІЛ-інфекція, гепатити, шизофренія, тяжкі офтальмологічні розлади, повна втрата слуху або зору та різні ампутації. Остаточне рішення в кожному випадку приймає ВЛК на основі медичного обстеження.
