Жінка вирішила зареєструвати свою онуку в частині житлового будинку, що належить їй. Для цього вона звернулася до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), але отримала відмову через існуюче обтяження на нерухоме майно. Цю інформацію підтверджує рішення Кременецького районного суду Тернопільської області, опубліковане 30 жовтня 2025 року.
Власниця 1/2 частини житлового будинку з надвірними побудовами, відповідно до договору дарування від 03.03.2004 року, намагалася зареєструвати проживання онуки у своїй частині. Однак, відповідно до листа Кременецької міської ради від 12.05.2025, з’ясувалося, що на будинок з 6 серпня 2007 року є зареєстроване обтяження на підставі заборони відчуження нерухомого майна, внесене Кременецькою державною нотаріальною конторою. Тож реєстрація місця проживання стала можливою лише після скасування цього обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Розгляд справи
Суд встановив, що жінка є власницею 1/2 частини будинку, що підтверджує витяг з реєстрації права власності №13640266. Наразі спільними власниками даного будинку є вона та інша особа (помер), що також підтверджується технічним паспортом. У своїй заяві від 09.05.2025 вона звернулася до Кременецького міського голови з проханням зареєструвати місце проживання. У випадку відмови просила надати письмову відповідь з аргументацією. Відповідь міської ради від 12.05.2025 підтверджує, що згідно з правовими даними, на даний момент реєстрація місця проживання неможлива через заборону на майно.
Листом від 29.04.2025 їй стало відомо, що зняти обтяження наразі неможливо, оскільки необхідна інформація не доступна. З даних Державного реєстру та Реєстру прав власності випливає, що обтяження зареєстроване в 1991 році та ще діє.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов жінки, ухваливши рішення про скасування обтяження та вилучення відповідного запису з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, що датується 06.08.2007 року, а також відновлення прав заявниці.
“В судовому засіданні було встановлено, що особа (помер) не мала ніякого права власності на цей житловий будинок. Наявність заборон та обтяжень порушує права позивачки як власниці і ускладнює можливість законного розпорядження своїм майном. Відмова у скасуванні обтяження означала б подальше втручання держави у її права на мирне володіння. Таке втручання є неправомірним, оскільки не обґрунтоване законодавчо. Це свідчить про порушення її прав, що захищені законодавством України”, – наголосив суд.
