Дніпрянка зупинила платежі за кредитом, і ПриватБанк домігся примусового стягнення 36 624 гривень – рішення суду

ПриватБанк вимагає від клієнтки погасити борг у розмірі 36 624 гривень. Жінка, однак, не має наміру це робити, оскільки банк вже зняв кошти з її рахунку. Це стало відомо з рішення Жовтневого районного суду Дніпра, опублікованого 16 січня 2025 року.

8 лютого 2012 року було підписано кредитний договір між ПАТ КБ «ПриватБанк» та клієнткою, в якому були встановлені умови користування кредитом. Після надання грошей жінка припинила виплачувати основну суму кредиту та відсотки, що призвело до виникнення заборгованості. Жоден договір поруки не був укладений, і добровільне погашення боргу не відбулося.

Клієнтка заперечила проти позовних вимог, зазначивши, що частину боргу вона погасила. Вона також стверджує, що під час укладання договору банк не ознайомив її з усіма умовами кредитування. Жінка не заперечувала проти розгляду справи за її відсутності та не скористалась правом на подання відзиву. Суд визнав причини її і/або представника неприбуття не поважними і вважає це спробою затягування процесу, оскільки подібні клопотання вже мали місце. Докази відсутності в суді з боку відповідача не надано, тому суд вважає можливим продовжити слухання справи.

Яке рішення ухвалив суд?

Суд задовольнив позов ПриватБанку і зобов’язав жінку стягнути заборгованість за кредитним договором від 8 лютого 2012 року на суму 36 624 гривень.

“Суд отримав від АТ КБ «ПриватБанк» підтвердження оформлення кредитного договору між сторонами і магазини позичальника із умовами надання фінансових послуг, що свідчить про укладений договір. Суд, розглянувши всі обставини справи і наявні документи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки умови кредитування були погоджені з позичальником. Всі представлені докази свідчать про те, що ситуація вимагає задоволення позову повністю. Відзначено, що дії відповідача призвели до фінансових збитків для позивача. Суд підкреслює, що заперечення відповідача проти позову не мають об’єктивних підтверджень і не можуть бути враховані. Таким чином, позов про стягнення заборгованості підтверджується та підлягає задоволенню”, – резюмував суд.