ПриватБанк нарахував клієнту заборгованість за кредитом у розмірі 91 190 гривень. Клієнт натомість наполягає, що закрити її неможливо, оскільки з його рахунків було викрадено 135 996 гривень під час телефонної розмови з шахраями. Ця інформація міститься у рішенні Луцького міськрайонного суду Волинської області, опублікованому 25 червня 2025 року.
20 червня 2022 року чоловік ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту, а також заяву про приєднання до Правил надання банківських послуг. Було узгоджено тип кредиту та ліміт: відновлювана кредитна лінія до 200 000 гривень. Банк виконав свої зобов’язання й видав йому кредитну картку з відповідним лімітом. Чоловік користувався кредитною лінією, проте припинив вчасно погашати борг, відсотки та інші витрати, передбачені договором. У зв’язку з порушенням умов договору та положень ст. ст. 509, 526, 1054 Цивільного кодексу України, він не виконав своїх зобов’язань за вказаним договором і станом на 28.02.2024 року має заборгованість у сумі 91 190 гривень, яка включає 73 587 гривень основного боргу та 17 602 гривні прострочених відсотків.
24 квітня 2024 року чоловік подав зустрічний позов до АТ «КБ ПриватБанк» про захист прав споживача з вимогою припинити нарахування заборгованості та відновити залишки коштів на рахунках. Із контексту справи випливає, що між сторонами раніше укладалися договори поточних рахунків: 26 березня 2015 року — рахунок, на який надходила пенсія, зі станом на 20.03.2023 позитивний залишок становив 14 684 гривні; 16 жовтня 2019 року — рахунок для виплати зарплати, станом на 20.03.2023 позитивний залишок складав 49 527 гривень. Окрім того, 29 листопада 2017 року було укладено кредитний договір з лімітом 5 000 гривень, яким клієнт не користувався.
20 березня 2023 року на мобільний телефон позивача надійшов дзвінок зі стаціонарного номера від особи, котра представилась працівником ПриватБанку. У розмові абонент називав реквізити рахунків, суми та іншу конфіденційну інформацію клієнта банку. За наслідками цієї розмови з рахунків були списані кошти на загальну суму 135 996 гривень, з яких 64 211 гривень — власні кошти, а 71 784 гривень — кредитні. Після отримання SMS про списання коштів чоловік звернувся до поліції зі скаргою на кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України; відомості внесені до ЄРДР 22 березня 2023 року. Також того ж дня він звернувся на гарячу лінію банку з проханням заблокувати картки. 13 квітня 2023 року клієнт подав до банку заяву про несанкціоноване списання коштів і просив не нараховувати відсотки, пеню та штрафні санкції, на що отримав заперечну відповідь банку від 29 квітня 2023 року.
Позиція сторін у судовому засіданні
На судовому засіданні представники банку підтримали позовні вимоги, викладені в позові, і просили задовольнити їх у повному обсязі, а у зустрічному позові відповіли відмовою. Чоловік заперечував проти позовних вимог банку та, посилаючись на обставини, викладені у зустрічному позові, просив суд відмовити у задоволенні претензій АТ «КБ ПриватБанк» у повному обсязі.
Рішення суду
Первинний позов акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення заборгованості було задоволено. З чоловіка на користь банку стягнуть заборгованість за кредитним договором № б/н від 20 червня 2022 року в сумі 91 190 гривень. Водночас у задоволенні зустрічного позову громадянина до банку щодо припинення нарахування заборгованості та відновлення залишку коштів на рахунку суд відмовив повністю.
“Із дебетного та кредитного рахунків чоловіка були проведені операції з переказу коштів. З витягу з ЄРДР видно, що за його заявою про незаконне списання коштів 30 березня 2023 року було відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 КК України, зареєстроване в ЄРДР 22 березня 2023 року, у межах якого його визнано потерпілим. За висновком банку, у ході службої перевірки встановлено: списання 20 березня 2023 року відбулося шляхом створення платежів у системі дистанційного обслуговування клієнтів Приват-24 після введення номера картки, терміну її дії та CVV-коду. Ці дані він особисто передав третім особам під час телефонної розмови. Отже, клієнт фактично надав шахраям доступ до свого акаунту у Приват-24. Змін в акаунті під час цього входу не зафіксовано, фінансовий номер клієнта залишився незмінним, вхід здійснювався шляхом введення правильного логіну та пароля (пароль у той час не змінювався), що дозволяє суду зробити висновок про самостійне розголошення інформації клієнтом. За результатами транзакцій у нього утворилася загальна заборгованість у сумі 139 192 гривні. Банк також відмовив у поверненні проведених переказів і в задоволенні запиту про призупинення нарахування відсотків. Таким чином суд дійшов висновку, що банк навів належні докази, що клієнт своїми діями сприяв втраті конфіденційних даних, надавши третім особам всю необхідну інформацію для входу в систему ‘Приват-24’ та ініціювання платежів. Крім того, суд врахував, що зняття коштів відбулося 30 березня 2023 року, а до банку зі зверненням про несанкціоноване списання позивач звернувся лише 14 квітня 2023 року, що не може розцінюватися як своєчасне повідомлення банку про здійснені без його відома платіжні операції, тому відповідальність банку у вигляді повернення коштів суд покласти не може. Враховуючи ці обставини, суд відмовив у задоволенні зустрічного позову громадянина до АТ ‘КБ ПриватБанк’ про припинення нарахування заборгованості та відновлення залишку коштів на рахунку”, — зазначив суд.
