Заставу майже 100 млн грн за фігуранта плівок Міндіча Фурсенка сплатили: хто за цим стоїть?

Ігор Фурсенко, який потрапив під розслідування НАБУ у справі про корупцію в Енергоатомі під псевдонімом “Рьошик”, отримав можливість вийти на волю після внесення застави. Це відбулося 24 листопада. Вже наступного дня він вийшов з-під варти.

Сума застави, визначена Вищим антикорупційним судом, склала 95 мільйонів гривень. Про це стало відомо з інформації, отриманої від джерел у правоохоронних органах та адвоката Фурсенка — Петра Бойка.

“Згідно з даними, отриманими журналістами, за Фурсенка здала заставу приватна компанія з статутним капіталом у 100 тисяч гривень – “Варус Сінерджі”, – зазначили вони.

Власником компанії є Богдан Фуркевич з Кам’янця-Подільського. Журналісти перевірили його номер телефону через сервіс Getcontact, де він, зокрема, вказаний як “Богдан Рішало Від Андрія”, “Богдан Поліція” та “Богдан Воїнкомат Кам’янець”.

“Варус Сінерджи” була зареєстрована в Маріуполі у 2019 році, а в 2022-му юридична адреса була перенесена до Києва. Відомо, що компанія займається оптовою торгівлею деревиною.

Плівки Міндіча

10 листопада детективи НАБУ та САП запустили операцію “Мідас”. Її назва походить від давньогрецького царя Мідаса, здатного перетворювати усе, до чого він торкався, на золото. Мета операції — викриття найбільшої корупційної схеми в енергетичному секторі за часи незалежності України.

Представники антикорупційних структур оголосили, що впродовж 15 місяців роботи зафіксували понад 100 годин аудіозаписів, які документують діяльність “високорівневої злочинної організації”. Було проведено ряд обшуків, зокрема у близького до президента України Тимура Міндіча, який встиг залишити територію України за кілька годин до їхнього початку. Обшуки також пройшли у колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.

На наступний день, 11 листопада, НАБУ оголосило про підозру семи особам у цій справі. Хоча імена не були розголошені, але, за інформацією джерел, це стосувалося бізнесмена та співзасновника студії “Квартал-95” Тимура Міндіча (на плівках НАБУ його псевдонім “Карлсон”), колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка (“Рокет”), виконавчого директора з безпеки “Енергоатому” Дмитра Басова (“Тенор”) та ще чотирьох членів так званого бек-офісу легалізації коштів: Олександра Цукермана (“Шугармен”), Ігоря Фурсенка (“Рьошик”), Лесю Устименко і Людмилу Зоріну. Цей список, ймовірно, далеко не повний і може включати й багатьох інших високопосадовців.

Суть корупційної схеми полягала у використанні так званого “шлагбаума”. Коли контрагенти “Енергоатому” сплачували “відкат” у розмірі від 10 до 15% від вартості укладеного контракту з монополістом, у НАБУ стверджують, що фактично “Енергоатомом” керували “смотрящі”, а не офіційні посадовці. Злочинна група змогла легалізувати понад 100 мільйонів доларів.

В антикорупційних органах обережно натякають, що лідером злочинної групи був так званий “Карлсон”. Відзначається, що це особа, яка мешкала на верхніх поверхах одного з будинків на столичній вулиці Грушевського. Саме там знаходилася так звана “пральня”, де відмивалися кошти. За інформацією Bihus.Info, квартира Міндіча також розташована на цій вулиці.