Російська мова в Україні більше не має захисту відповідно до Європейської Хартії мов. Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який адаптує ряд українських законів до нової редакції офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Таким чином, мова країни-агресора була виключена з ратифікаційного законодавства.
За цей документ проголосували 264 народні депутати, згідно з інформацією пресслужби ВР.
Законопроєкт визначає новий підхід до перекладу положень Хартії, поліпшує термінологію та актуалізує список мов. Як зазначив народний депутат і історик Володимир В’ятрович у Facebook, документ виключає російську та неіснуючу молдавську мови з ратифікаційного закону.
“Згідно з новим офіційним перекладом, правильна назва Хартії — Європейська хартія регіональних або міноритарних мов. Також зазначено, що в Україні положення Хартії застосовуватимуться до мов: білоруської, болгарської, гагаузької, кримськотатарської, новогрецької, німецької, польської, румунської, словацької, угорської, чеської та іври”, – йдеться у законі.
Європейська Хартія мов — це міжнародний договір Ради Європи, ухвалений у 1992 році з метою захисту та розвитку мов, якими користуються традиційні національні меншини. Україна підписала Хартію у 1996 році та ратифікувала її у 2003 році, визначивши перелік мов, які підпадають під її дію. Мета Хартії:
- зберегти культурне та мовне розмаїття Європи;
- захищати мови, яким загрожує зникнення;
- забезпечувати можливість їх використання в публічному житті.
Хартія стосується тих мовних спільнот, які традиційно проживають на території держави, але не є домінуючими та не мають статусу державної мови. Держави зобов’язані створювати умови для використання таких мов в освіті, медіа, культурі, адміністрації; підтримувати їхнє дослідження, документацію та викладання, а також сприяти їхньому використанню в повсякденному житті.
Заборона російського в Україні
У липні мовна омбудсменка запропонувала ухвалити закон про заборону російських пісень. Івановська зазначила, що наявне законодавство не передбачає заборони на використання російської чи будь-якої іншої іноземної мови, що стосується пісень і мистецьких виступів на масових заходах. Вона також підкреслила, що в деяких містах, таких як Київ і Тернопіль, вже введено обмеження на публічне відтворення російськомовного контенту. Проте на національному рівні це питання залишається нерегульованим, і такі рішення не мають механізмів покарання чи контролю.
Раніше Івановська виступала за повну ліквідацію символічного домінування російської мови в українському правовому полі, наголосивши, що така асиметрія є неприйнятною в умовах війни. Вона впевнена, що мовне питання — це питання ідентичності, стійкості та національної безпеки.
