США вели переговори з різними країнами Європейського Союзу, намагаючись заблокувати ініціативу ЄС щодо використання заморожених активів Центрального банку Росії в якості гарантії для надання Україні великої позики. Американські представники argued, що ці активи необхідні для забезпечення мирного процесу між Києвом і Москвою, а не для продовження конфлікту.
Про позицію США в контексті ЄС повідомляється в матеріалах Bloomberg з посиланням на анонімні джерела.
Нагадаємо, цього тижня ЄС презентував план використання заморожених активів для забезпечення позики в 90 мільярдів євро (105 мільярдів доларів), що має покрити економічні та військові потреби України в найближчі два роки. У ЄС наразі зберігається приблизно 210 мільярдів євро активів Центрального банку РФ, з можливістю використання додаткових сум з 2028 року.
Переговори проходять в критичний момент для України, оскільки США натискають на Київ, закликаючи до можливого укладення нерівноправної мирної угоди з Росією. Існує ймовірність, що Україна може залишитися без необхідного фінансування вже на початку наступного року. Адміністрація президента Трампа суттєво скоригувала підтримку, переклавши фінансову відповідальність на Європу.
Зменшення американської допомоги
Графік допомоги Україні від ЄС та США. Чорний колір – США, голубий – ЄС. Інфографіка від Інституту Кіля.
Вашингтон також розглядає російські активи серед пропозицій для розвитку мирних переговорів із Москвою. США допускають, що їх можна використовувати для фінансування інвестиційних пакетів у післявоєнне відновлення.
28-пунктний мирний план США був переглянутий після його впровадження минулого місяця, проте питання активів залишається одним з основних каменів спотикання поряд зі статусом українських територій та гарантіями безпеки для Києва.
Європейські лідери стверджують, що питання використання активів – це суто європейська справа, адже більшість заморожених коштів зберігається в Європі.
“Немає жодних можливостей передати кошти, які ми мобілізували, Сполученим Штатам. Американський уряд це розуміє, і це також позиція німецького уряду. Ніяких розбіжностей тут немає. Кошти мають бути спрямовані Україні – вони повинні допомагати Україні”, – зазначив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
План ЄС щодо використання активів РФ стикається з опором всередині, зокрема в Бельгії, де зберігається найбільша частина коштів.
Мерц має намір відвідати Брюссель для переговорів з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером і президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, аби долати спротив бельгійської сторони.
Мерц, як один з активних прихильників використання російських активів на підтримку України, заявив журналістам, що серйозно ставиться до аргументів бельгійського прем’єра і планує їх обговорити на зустрічі.
“Я не хочу його “вмовляти”, а хочу переконати. Якщо ми підемо цим шляхом, ми це зробимо для того, щоб допомогти Україні – може, протягом наступних двох-трьох років”, – сказав він на пресконференції.
Бельгія наполягає на недостатності гарантій того, що вона не нестиме фінансову відповідальність, якщо Росія виграє судові позови щодо активів. Офіційний Брюссель також вважає, що використання заморожених коштів може спровокувати відповідь Росії проти Європи.
Нагадаємо, Бельгія отримала сотні мільйонів євро податкових надходжень від заморожених активів, але стверджує, що спрямовує їх на підтримку України.
Нинішня позиція бельгійського уряду залишається основною перешкодою для ухвалення плану до саміту лідерів ЄС наприкінці місяця, де блок має намір підтвердити фінальний формат.
ЄС спрямує позику або з бюджету союзу, або завдяки двостороннім гарантіям від країн-членів. При цьому активи залишаться замороженими, а Україна повертатиме кредит лише в разі автоматичного фінансування відбудови Росією.
Ще одна проблема – позиція Угорщини, яка виступає проти плану, та Словаччини, що не бажає підтримувати військову допомогу Україні. Для ухвалення рішення потрібна кваліфікована більшість.
Єврокомісія також розглядає можливість випуску спільних боргових інструментів, якщо домовитися щодо активів не вдасться. Проте кілька країн, зокрема Німеччина, відкидають цю ідею, тоді як вимога одностайності ускладнює її реалізацію.
Причини спротиву Бельгії
Бельгійський прем’єр Барт де Вевер висловив сумнів щодо намірів ЄС конфіскувати заморожені російські активи, стверджуючи, що такий крок суперечить міжнародній практиці. Він підкреслив, що ці кошти належать суверенному фонду іншої держави, і їх ніколи не вилучали, навіть у найскладніші часи, згадуючи приклад Німеччини в Другій світовій війні.
Він охарактеризував конфіскацію активів РФ як “крадіжку” та підкреслив відсутність прецеденту в міжнародній судовій практиці, що захищав би його країну від потенційних наслідків.
Де Вевер заявив, що концепція можливої поразки Росії у війні є “чистою ілюзією”, і що економічний тиск лише генерує додаткові ризики. Він попередив, що поразка ядерної держави може викликати непередбачувану дестабілізацію.
Водночас він визнав, що Москва пригрозила Брюсселю серйозними наслідками, якщо Бельгія погодиться на конфіскацію цих активів. Прем’єр відкрито зазначив, що Росія дала зрозуміти: в разі такої рішення “Бельгія та я особисто повинні будемо сплатити ціну вічно”.
