Командувач Штурмових військ ЗСУ Валентин Манько зазначив, що Україна має можливість мобілізувати необхідну кількість військовослужбовців. Однак, основним викликом залишається істотна кількість військових, які самовільно залишають свої частини або відмовляються виконувати накази. Він повідомив, що потрібно мобілізувати 70 тисяч солдатів щомісяця, аби досягти достатнього укомплектування всіх підрозділів. Однак, він підкреслив, що проблема — не лише у числах, а й у системі зв’язків та політиці держави щодо амністії дезертирів.
Раніше в ЗСУ вважали цифру у 30 тисяч мобілізованих на місяць достатньою. Тобто, за логікою Манька, щомісяця ЗСУ втрачають 40 тисяч військових. Це включає як фізичні втрати, так і тих, хто самовільно залишає частини.
“У нас достатньо людей, але брак інформаційної політики. Це і стає причинами великої кількості дезертирств. Саме таких людей нам і не вистачає. Навіть в Росії немає такої кількості дезертирів”, – заявив Манько в інтерв’ю.
За словами Манька, якби щомісячна мобілізація досягала 70 тисяч осіб, усі підрозділи були б повністю укомплектовані.
“В цілому, записується достатня кількість людей на мобілізацію, але багато хто йде у дезертирство”, – пояснив командувач.
Він також зауважив, що рівномірно розподілити військових між бригадами важко через пріоритети. Наприклад, на важливих ділянках фронту, як Покровськ:
“Є пріоритети. Наприклад, що нам важливіше: не втратити маленьке село чи утримати Покровськ? Звичайно, на Покровськ будуть відправлені більше людей і боєприпасів, оскільки цього потребують обставини”.
Водночас він визнав, що розробити універсальний алгоритм розподілу військових без зменшення їх числа, хто залишає частини, практично неможливо:
“Я не уявляю, як це можна зробити, не зменшуючи кількість дезертирів і відмовників”.
Манько також уточнив, що штурмові війська в цілому менше потерпають від самовільних залишень частин, ніж інші підрозділи:
“У нас кількість дезертирів менша. Ми отримуємо менше, ніж інші підрозділи. Перше право на відбір залишається за ГУР, ДШВ, ССО, а потім — нашими підрозділами. Наприклад, якщо розподілити по 100 людей на частину, я отримую 100, сухопутка — 100, ТрО — також 100. З них, скажімо, у мене 95-99 осіб підуть у бій, а в інших — тільки 9-10. Інші залишаться в дезертирстві — ось у чому різниця”.
Він додав, що ситуація ускладнюється через те, що першими дезертирам надали можливість повернутися на службу, і по ним немає жодних кримінальних справ.
“Чи є у нас засуджені за дезертирство? Ми маємо ще й проведення амністії, що, звичайно, призводитиме до подальших дезертирств”, – зазначив Манько.
Тривожні дані щодо дезертирства в ЗСУ
З лютого 2022 року до липня 2025 року в Україні було зареєстровано більше 200 тисяч кримінальних проваджень за самовільне залишення військової частини та понад 50 тисяч – за дезертирство. У 2022 році зареєстровано 6988 проваджень (з них 347 у період січень-лютий), у 2023 році – 17 658, у 2024 – 67 840 проваджень. Відомо, що військового з Коломийщини засудили до 5 років в’язниці за дезертирство. Він двічі залишав частину за менш ніж рік служби, спочатку посилаючись на затримки з відпусткою, а потім на неможливість отримати лікування. За самовільні залишення частини він отримав п’ять років тюрми.
Українські військові вважають, що покарання дезертирів повинні бути значно суворішими, ніж це передбачено нині. Доцільніше було б позбавляти їх громадянства України та можливості користуватися банківськими картками, а також відправляти до кордону з Білоруссю, адже такі чоловіки не готові захищати державу. Подібні думки висловив офіцер ЗСУ Олександр Матяш.
