Нові підозри від САП і НАБУ: Оленич в центрі справи “Чисте місто”

У Києві з’явилися нові звістки про підозри у “земельних” справах у рамках операції “Чисте місто”. На цей раз правоохоронці звернули свою увагу на колишнього заступника голови КМДА, прізвище якого поки що залишається в таємниці, проте, судячи з опублікованих світлин, це, найімовірніше, Петро Оленич. Йому та його спільнику пред’явлено звинувачення у спробі привласнити дві земельні ділянки у столиці, а завдані збитки для громади Києва оцінюються більш як у 19,5 млн грн.

Про нову підозру для колишнього заступника голови КМДА стало відомо від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Детективи НАБУ виявили свіжі спроби заволодіння землею у Києві, а також “взяття під контроль процедур ухвалення рішень місцевою владою про надання земельних прав”. Ці можливості були доступні Петрові Оленичу, якому вже було повідомлено про підозру у корупційних діях у земельній сфері на початку 2025 року, після затримання перших фігурантів операції “Чисте місто”.

Правоохоронці не розкривають прізвище, втім, схоже, цього разу підозру знову вручили Петру Оленичу.

Схоже, що справді Петро Оленич є фігурантом цієї справи – незважаючи на те, що його прізвище не озвучується, на “заблюрених” фото можна впізнати обличчя заступника Віталія Кличка, який був звільнений через участь у “земельних” схемах. Також про підозру повідомили неназваному спільнику: йдеться про спробу заволодіння двома земельними ділянками у Києві, зазначили прокурори САП.

“З 2023 по 2024 роки особи організували реєстрацію на підставних осіб “будівель”, що, за їхніми словами, були зведені ще на початку 90-х. Після цього ці об’єкти було придбано підконтрольними товариствами, які звернулися до Київради з проханням про формування земельних ділянок для обслуговування будівель та передачу цих ділянок у їхнє користування. Щоб легітимізувати право на землю, підозрювані спільно з депутатом Київради, головою земельної комісії організували будівництво на земельних ділянках примітивних споруд, виготовлення технічних паспортів і реєстрацію права власності на ці споруди”, – повідомили в САП.

Отже, мова йде про реалізацію “класичної” туалетної схеми, коли землю вивільняють під, нібито, обслуговування споруд, при цьому ділянка значно більша за саму “споруду”. Це можуть бути как сараї, так і туалети, звідси й назва “схеми”. Цікаво, що в цій справі є ще фігуранти: прокурори зазначили, що, щоб приховати факти самочинного будівництва, заступник Кличка та його помічники “виплачували кошти” (читай – корумпували) невстановленим особам серед правоохоронців та контролюючих органів.

САП оцінили суму потенційних збитків від реалізації цієї схеми: вона становить понад 19,5 млн грн. На даний момент у справі вже 9 підозрюваних, з яких двоє (верогідно, що один з них – Петро Оленич, а також депутат Київради/очільник “земельної” комісії Михайло Терентьєв) вже чекають на суд. Ще один учасник “земельних” схем, за інформацією правоохоронців, вже отримав обвинувальний вирок.

Окремо прокурори відзначили, що слідство у справі “земельних” махінацій досі триває. Встановлюються нові епізоди злочинної діяльності у Києві, що звучить як анонс можливих подальших процесуальних дій – вручення нових підозр фігурантам “Чистого міста” і потенційне взяття їх під варту.

Оленич – найпомітніший фігурант “Чистого міста”: як його арештували та за що звільнили

Нагадаємо, операція “Чисте місто” щодо земельної корупції у КМДА та Київраді розпочалася на початку 2025 року. Її фігурантами є основні посадовці та депутати Київради, які займаються питаннями виділення землі. Серед них – Петро Оленич, Михайло Терентьєв та інші. У лютому підозри були оголошені кількома депутатам Київради – загалом більше десяти осіб.

21 лютого ми повідомили, що Оленич вийшов з Лук’янівського СІЗО під заставу в 15 млн грн. Хто саме вніс цю суму за підозрюваного в корупції посадовця – залишилося невідомим. Втім, сам Оленич навряд чи зміг би сплатити таку суму, враховуючи його фінансовий стан, зазначений у декларації.

А на початку березня ми написали, що Віталій Кличко “м’яко” звільнив Оленича “за взаємною згодою”. Кодекс законів про працю дозволяв обрати інший варіант звільнення, наприклад, за прогули, оскільки той деякий час перебував у СІЗО, але міський голова обрав більш м’який підхід.