Китай проаналізував уроки конфлікту Росії з Україною для планування дій щодо Тайваню.

Китай зробив важливі висновки з конфлікту в Україні та суттєво адаптував свою військову доктрину. Тут йдеться не лише про дрони, а про глибші зміни в підходах до ведення бойових дій, з акцентом на можливий конфлікт зі США. Американські експерти вважають, що ці зміни вже впливають на підготовку Пекіна до можливих ескалацій ситуації навколо Тайваню.

Згідно з новим публічним звітом американського оборонного відомства, Китай розглядає Сполучені Штати як головного потенційного противника, відповідно формуючи свою стратегію. При цьому особливу увагу приділено здатності контролювати масштаб та інтенсивність конфлікту, запобігаючи його переходу за межі звичайної війни.

Експерти зазначають, що Пекін має впевненість у своїй здатності поєднувати тактичні та операційні дії з елементами стратегічного стримування. У Китаї вважають, що це дозволить уникнути застосування ядерної або іншої зброї масового ураження, навіть у разі прямого ескалаційного конфлікту.

Крім того, Китай продовжує акцентувати увагу на використанні далекобійних високоточних ударів, які розмивають межі між тактичним, оперативним і стратегічним рівнями бойових дій. Ці дії планують комбінувати із автономними системами озброєння, морськими блокадами, ізоляцією регіонів та значним тиском через санкції.

У Пентагоні вважають, що досвід російсько-українського конфлікту спонукав Пекін змінити підходи до підготовки можливого вторгнення на Тайвань. Зокрема, звертається увага на автономні платформи, супутниковий зв’язок, бойові дії в умовах щільної урбанізації та інформаційну війну як усередині країни, так і на міжнародному рівні. Важливою метою залишається уникнення тривалого конфлікту.

Загалом, війна у китайській стратегії розглядається як зіткнення не лише армій, але й цілісних національних систем, які включають військову та цивільну сфери. У випадку конфлікту зі США застосовується термін “тотальна війна”, який передбачає повну мобілізацію стратегічних ресурсів для досягнення капітуляції противника.

При цьому в Китаї підкреслюють, що політичні цілі ведення війни повинні бути чітко визначені та обмежені. Основною концепцією бойових дій є “багатодоменна високоточна війна”, що передбачає централізоване управління, інтегровані розвідувальні системи та активне використання штучного інтелекту для аналізу значних обсягів даних і планування операцій.

У Пентагоні також зауважують, що, незважаючи на суттєву модернізацію, Китай все ще не володіє реальним бойовим досвідом за останні десятиліття, що залишається важливим обмеженням для його військових амбіцій.

Ризики нападу на Тайвань та Європу

Раніше повідомлялося, що НАТО спостерігає за тісною координацією між Китаєм і Росією та не виключає можливість одночасної ескалації в Азії та Європі. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що у разі агресії Китаю проти Тайваню, Москва може одночасно посилити тиск на Європу. Захід, за його словами, повинен бути готовий до такого розвитку подій та підвищувати обороноздатність.

Подібні попередження не є новими. Західні аналітики вже не раз звертали увагу на ризик виникнення двох криз одночасно — в районі Тайваню та в Європі, хоча уряди не завжди готові відкрито визнавати цей сценарій.

За прогнозами, Китай може здійснити вторгнення на Тайвань вже наступного року. Президент Тайваню Лай Чін-те повідомив, що країна посилює свою обороноздатність та передбачає додатковий оборонний бюджет у 40 млрд доларів, щоб відповісти на тиск з боку Китаю та зміцнити свої позиції. Оборонний бюджет, який уже зріс вдвічі за кілька років, у наступному році досягне 3,3% ВВП, а до 2030 року його планують підвищити до 5%.