Китай вагається, поки Кремль підраховує прибутки. Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що Китай не тільки ігнорує участь у мирному вирішенні конфлікту, а й насправді підтримує Росію фінансово, зміцнюючи її можливості для продовження війни проти України.
Відповідаючи на запитання журналістів, Зеленський зазначив, що Київ очікував більш активної участі Китаю в дипломатичних зусиллях, оскільки ця країна має суттєвий вплив на Москву. Проте, за словами президента, з боку Пекіна досі не було жодних конструктивних кроків.
“Я поки що не бачу готовності Китаю приєднатися до мирного процесу”, – заявив Зеленський.
Окрему увагу президент звернув на фінансову складову. Він підкреслив, що Китай суттєво збільшив обсяги закупівлі російських енергоносіїв після початку конфлікту. Це дозволяє Кремлю не лише компенсувати втрати від санкцій, але й зберігати ресурси для подальших наступів.
“Кошти від експорту російської енергетики використовуються Росією на війну”, – акцентував глава держави.
На думку Зеленського, така поведінка Пекіна ставить під сумнів його нейтралітет. Формально Китай заявляє про підтримку миру, але на практиці уникає тиску на Росію. Це, як підкреслює президент, дозволяє Кремлю продовжувати агресію.
Китай купує російську нафту за низькими цінами та зміцнює співпрацю з Москвою
У умовах санкцій з боку США та міжнародного тиску Росія вимушена продавати нафту за символічну ціну, і Китай успішно скористався цим. Ціни на сорт Urals стрімко знижуються, досягаючи рівня менш як $30 за барель — дешевше, ніж під час пандемії. Китай і Індія, основні покупці, витискають з Кремля значні знижки, усвідомлюючи, що в Москви немає вибору: або домовлятися за будь-яку ціну, або залишитися без доходів.
Раніше Володимир Зеленський говорив про нові сигнали щодо зближення Пекіна та Москви, які охоплюють не лише економічну сферу, а й військовий сектор. Президент зазначив, що співпраця між двома країнами все більше охоплює площину військової промисловості.
Глава держави висловив ці думки після закритої доповіді керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Іващенка, в якій обговорювалися конкретні ознаки поглиблення контактів між Китаєм і Росією у чутливих для безпеки сферах.
