Жінка отримала дзвінок від представника оператора мобільного зв’язку щодо необхідності активації SIM-картки. Після розмови у неї зникло мобільне покриття, а з кредитної картки ПриватБанку були списані кошти в розмірі 64 170 гривень. Тепер банк вимагає закрити борг у розмірі 44 892 гривні. Ця інформація міститься у рішенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, опублікованому 11 липня 2025 року.
Жінка підписала заяву власноруч на планшеті, що відповідає вимогам постанови НБУ від 13.12.2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі». Також вона підписала паспорт споживчого кредиту. Їй була відкрита кредитна лінія та надано кредит у розмірі 47 498 гривень за послугу «Оплата частинами». Під час підготовки позову встановлено, що жінка припинила вносити кошти, посилаючись на спірні операції, які були проведені по її картці з 06.09.2023 року (перекази з картки). У процесі перевірки цієї інформації виявлено, що 12.09.2023 року зафіксовано звернення клієнта, яке направлено на розгляд фахівцям для з’ясування обставин. Клієнт не підтверджує оформлення договору «Оплата частинами» від 07.09.2023 року. Було встановлено, що невідома особа під час телефонної розмови представилась співробітником оператора, зазначивши, що їй потрібно активувати SIM-картку, для чого слід ввести код. Після вводу цього коду жінка втратила мобільне покриття на картці номеру телефону, яка була закріплена за Приват-24. Після цього, злочинці змогли заволодіти коштами з її карток. Банк виконав умови підписаного договору, надавши кредит у зазначеній сумі, проте клієнтка порушила взяті на себе зобов’язання і вчасно не сплачувала кредит та відсотки, внаслідок чого на 27 травня 2024 року виникла заборгованість у розмірі 44 892 гривні.
У відповіді на позов жінка вимоги не визнала і просила відмовити в задоволенні позову. Вона знову зазначила, що під час телефонної розмови представник оператора повідомила їй про необхідність активації SIM-картки, що призвело до втрати мобільного покриття. Вона більше не могла здійснювати дії в додатку Приват-24. Жінка не підтверджує оформлення договору «Оплата частинами» від 07.09.2023 року. 18.09.2023 року вона звернулася до поліції із заявою про злочин. 19.09.2023 року за даним фактом було відкрито кримінальне провадження за вказаними обставинами. Клієнтка зазначає, що банк під час здійснення транзакцій не виконав належну перевірку, включаючи ідентифікацію та верифікацію клієнта (згідно з п. 34 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом»). Вона підкреслює, що шахраї за 34 хвилини 06.09.2023 року збільшили кредитний ліміт і зняли з картки 64 170 гривень, в той час коли банк повинен був зупинити видачу грошей після перевищення суми у 30 тисяч гривень.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив у задоволенні позову ПриватБанку, оскільки транзакції з карткового рахунку жінки виконувались не за її розпорядженням, і вона не несе відповідальності за такі операції.
“АТ КБ «ПриватБанк» не надав належних і допустимих доказів того, що відповідач, як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла доступу до інформації про свою картку, що призвело до втрати коштів у сумі 64 170 гривень”, – підкреслив суд.
