Київська міська прокуратура подала позов до суду з метою повернення у державну власність будівлі Міжнародного центру культури і мистецтв, відомого раніше як Жовтневий палац. Це не просто ще один об’єкт нерухомості, а одна з найзнаменитіших і найсимволічніших споруд у серці столиці, яка останні роки слугує важливим концертним майданчиком країни.
Масштаб цієї історії вражає: мова йде не про занедбаний культурний центр на околицях Києва. Це будинок, що носить у собі складну, трагічну та культурну історію міста. Саме тому спроби трактувати цю ситуацію як просту майнову суперечку виглядають, щонайменше, дивно.
“Київська міська прокуратура звернулася до суду з позовом про повернення пам’ятки національного значення – будівлі Міжнародного центру культури і мистецтв (раніше відомого як Жовтневий палац). Останніми роками він служить одним з основних концертних залів нашої країни”, – зазначається у повідомленні прокуратури.
Цю будівлю збудували у 1838-1842 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті, спочатку як корпус Київського інституту шляхетних дівчат. Згодом тут діяли різні державні установи. У стінах цього палацу НКВС розстрілювало українську інтелігенцію – Костя Буревія, Олексу Близька, Григорія Косинку, Тараса та Івана Крушельницьких, Дмитра Фальківського. В період Другої світової війни тут базувалося німецьке гестапо.
У 1979 році, в часи радянського союзу, палац отримав статус пам’ятки національного значення. Тут виступали видатні діячі української культури та відомі міжнародні ансамблі. Будівля є частиною Закону України “Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації”, що, по суті, означає, що Жовтневий палац може залишатися лише у державній власності. Ця заборона залишається чинною й сьогодні.
Попри це Федерація професійних спілок України зареєструвала своє право власності на палац. Більш того, за даними прокуратури, організація протягом тривалого часу не вжила необхідних заходів для збереження об’єкта. Охоронний договір на пам’ятку був укладений лише у 2025 році, і то після відповідного рішення суду з позову прокурора.
В результаті Київська міська прокуратура звернулася до Господарського суду Києва з позовом про повернення будівлі у власність держави, представляючи Фонд державного майна України. Суд вже відкрив провадження та призначив розгляд справи.
Шпигунські пристрасті, АРМА і конкурс на управління
Підготовка до цієї справи почалася ще в червні і супроводжувалася цікавими детективними сюжетами. Біля Жовтневого палацу фіксували автомобіль, з якого проводилася прихована відео- і аудіозйомка співробітників установи. Дані з камер передавалися онлайн у невідоме місце.
Після викликів поліції та заяв з боку адміністрації палацу і Агентства з розшуку та менеджменту активів, до ситуації підключилися правоохоронці. Директор Жовтневого палацу розповідав про “автомобіль з прослушкою” і навіть згадував про собак ДБР.
У липні АРМА оголосила переможця конкурсу на управління Жовтневим палацом – компанію “Комбінат Плюс”, що належить культурному менеджеру Дмитру Сидоренку. За умовами договору управитель зобов’язаний перераховувати 99,9% доходів до державного бюджету та щомісяця сплачувати понад 2 мільйони гривень як гарантований платіж.
