Після масштабної ракетної атаки на енергетичну інфраструктуру Києва, столичні комунальні служби швидко зуміли стабілізувати ситуацію та відновити теплопостачання для тисяч будинків. Жодна столиця Європейського Союзу не може похвалитися такою ж оперативністю у відновленні після подібних атак, наголосив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Як зазначив спеціаліст, місту вдалося повернути тепло більш ніж у 6000 домівок завдяки системній підготовці та наперед ухваленим рішенням. Він акцентував увагу на важливій ролі столичної влади в цьому процесі.
“Київ вживає більше заходів, ніж вся країна в цілому: було закуплено велику кількість газопоршневого обладнання, встановлено резервні генератори та додатково забезпечено 56 мегаватів електроенергії. Без цих заходів ситуація могла бути значно гіршою. Оскільки фізично захистити самі ТЕЦ неможливо,” – підкреслив Харченко.
Він також звернув увагу на підготовку комунальників до можливих атак. “Київтеплоенерго” завчасно готувалося до можливих обстрілів, проводячи навчання та інструктажі для відповідальних осіб у будинках. Коли внаслідок атаки були знищені основні джерела тепла, працівники оперативно зливали воду у найбільш проблемних домах, підключали 180 окремих котелень по всьому місту, тимчасово відключали гарячу воду та знижували температуру теплоносія. Це дозволило зберегти систему опалення і розпочати швидке відновлення. Водночас експерт не прогнозує можливість повного знеструмлення або замерзання столиці.
“Чи можливо, що Київ залишиться без опалення? Ні, я не передбачаю такого сценарію. Принаймні 60-70% столиці завжди матимуть опалення, навіть після наймогутніших атак,” – акцентував Харченко.
Що відбувається в конфлікті між Зеленським і Кличком
Ці коментарі експерта пролунали на фоні публічного протистояння між президентом Володимиром Зеленським і мером Києва Віталієм Кличком. Раніше в Офісі президента стверджували, що столична влада нібито повільно відновлює інфраструктуру після російських атак. У відповідь Кличко публічно спростував ці звинувачення.
Громадські активісти раніше відзначали, що центральна влада почала реальну допомогу Києву лише на дев’ятий день після відчутного ракетного удару. За їхніми спостереженнями, протягом цього часу кияни залишалися без належної підтримки, а інформаційний простір заповнювався критикою мера столиці.
Лише з 17 січня уряд “штабу Шмигаля” оголосив надзвичайні заходи для відновлення енергетичної системи Києва. До столиці обіцяли передати понад 60 великих генераторів, а “Укрзалізниця” направила 30 бригад для ремонту тепломереж.
