США мають намір ввести суворі обмеження для Росії та Китаю стосовно розвідки і видобутку природних ресурсів на території Гренландії. Ця ініціатива входить до ширшого плану США щодо зміцнення контролю над Арктикою та її стратегічними ресурсами, що дозволить уникнути впливу потенційних супротивників у регіоні, що цікавить НАТО.
Як зазначає видання The New York Times, посилаючись на обізнані джерела, ці заходи стали результатом компромісу, запропонованого Дональдом Трампом для вирішення трансатлантичних напружень. Ключовим елементом нових ініціатив стало встановлення жорстких бар’єрів для країн, що не є членами НАТО. Зокрема, мова йде про:
- Створення окремої арктичної місії НАТО. В Альянсі йдуть розмови про запровадження нової місії в Арктиці, яка умовно отримала назву Arctic Sentry. За задумом, вона має дотримуватись аналогічних принципів, як вже існуючі місії НАТО в Балтійському регіоні та Східній Європі, з метою протидії зростаючій активності Росії на півночі.
- Актуалізація і розширення угоди між Данією та США 1951 року. Поточна угода надає американським військовим значні можливості дій на території Гренландії, включаючи будівництво і використання військових баз. У США стурбовані, що у випадку незалежності Гренландії ці можливості можуть бути обмежені, тому в НАТО розглядається укладення нової угоди, яка закріпить території для військової присутності США на острові.
- Виключення країн поза НАТО з доступу до природних ресурсів. Альянс також розглядає обмеження для держав, які не є членами НАТО, зокрема для Росії та Китаю. Намічено заборону на доступ до видобутку родовищ рідкісних мінералів у Гренландії, які мають стратегічне значення та знаходяться під льодовиками.
На думку восьми високопосадовців у сфері безпеки, такий підхід має заспокоїти Трампа щодо захисту Арктики, без перетворення це на “червону лінію” для Данії, котра категорично відкидає продаж острова.
Нещодавно, 22 січня, президент Фінляндії також наголосив, що “питання ще не вирішено” після зміни позиції Трампа щодо Гренландії, і він пообіцяв не застосовувати військову силу. Стубб також зауважив, що спільна сауна з Трампом могла б допомогти розв’язати проблему Гренландії.
Трамп та його амбіції щодо Гренландії
У США наростає критика з боку законодавців відносно курсу Дональда Трампа щодо Гренландії. Це стосується не тільки демократів, а й деяких республіканців. Вони наголошують, що посилання на “національну безпеку” не є достатнім обґрунтуванням для приєднання острова та може завдати серйозного удару по єдності США з європейськими партнерами. Трампу навіть загрожують імпічментом.
План Трампа пов’язаний із його наміром впровадити систему протиракетної оборони “Золотий купол”. Президент США переконаний, що Данія не зможе самостійно забезпечити безпеку Гренландії від впливу Росії та Китаю. У цьому контексті він спочатку оголосив про запровадження торгівельного тиску на Європу: з 1 лютого мита на імпорт з європейських країн мали становити 10%, а з 1 червня мали зрости до 25%.
Проте, згодом торговельна війна вщухла. Це сталося після зустрічі Трампа з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Американський президент відмовився від запровадження мит і зазначив, що разом із Рютте вони розробили “рамки майбутньої угоди щодо Гренландії та всієї Арктики”.
Євросоюз у відповідь готував масштабні контрзаходи на суму близько 93 млрд євро та розглядав можливість запуску “Інструменту боротьби з примусом”, щоб захистити власну економіку від тиску з боку США. Проте до цих заходів також не вдалися.
Раніше було повідомлено, що влада Гренландії рекомендує жителям мати запаси продуктів на принаймні п’ять днів. На острові не відкидають військового сценарію на тлі заяв Трампа про намір встановити контроль над Гренландією.
