У центральній частині столиці було зафіксовано новий об’єкт культурної спадщини: будинок, в якому у 1919 році працювала Київська Театральна академія, отримав статус “нововиявленого”. Ця чотириповерхова споруда, зведена в 1898-1899 роках, зберегла свою оригінальну форму та структурні елементи в неоренесансному стилі. Вона також пов’язана з діяльністю відомого київського архітектора Едуарда-Фердінанда Петровича Брадтмана.
Департамент охорони культурної спадщини КМДА повідомив про ведення облікової документації на цей нововиявлений культурний об’єкт, розташований на вулиці Золотоворітській, 3. Споруда, розташована неподалік Золотих воріт, є типовим зразком житлової забудови кінця XIX століття в Києві.
“Чотириповерховий житловий будинок зберіг свою автентичну форму, матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування та первісне функціональне призначення. Об’єкт має архітектурно-пластичне та декоративне оформлення фасадів, а також автентичні форми й деталі, притаманні стилю неоренесанс”, – зазначили у Департаменті.
Ця будівля має значну історичну цінність. У 1919 році тут діяв важливий культурний осередок Київської Театральної академії, серед викладачів якої були видатні театральні та мистецькі діячі, зокрема Арнольд Альшванг, Стефан Мокульський, Олександр Дейч.
Будинок на Золотоворітській спроектував архітектор Едуард-Фердинанд Петрович Брадтман, що був київським міським архітектором наприкінці XIX – на початку XX століття. Походячи з німецької родини, він народився в Санкт-Петербурзі і переїхав до Києва, де незабаром очолив архітектурну діяльність міста. Разом із Іполитом Ніколаєвим та Олександром Кривошеєвим він займався забудовою Подільської та Плоської частин столиці.
Київ завдячує Брадтману багатьма архітектурними шедеврами, деякі з яких, на жаль, не збереглися: це готель “Континенталь”, театр “Соловцов” (нині – Національний драмтеатр ім. Івана Франка), початкова школа Бунге (значна будівля на розі вулиць Липської та Пилипа Орлика) та особняк Аршавського на Лютеранській. Також архітектор збудував безліч дач і ресторанів у Пущі-Водиці.
Житній буде жити: весь комплекс ринку став щойно виявленою спадщиною
Нещодавно стало відомо, що Житній критий ринок у Києві офіційно отримав статус нового об’єкта культурної спадщини. Це стосується не лише основної будівлі, але й всього комплексу “Житній ринок”: головного корпусу, п’яти вентиляційних шахт, підземного простору під торговельним майданчиком з двома заїздами та підпірної стіни з вбудованими приміщеннями. Усі ці елементи є невід’ємною частиною єдиного об’єкта майнового комплексу.
Крім того, стала відомою інформація про те, що київська міська прокуратура у судовому порядку добивається збереження 150-річного будинку купця і забудовника, що дав ім’я історичній місцевості Печерські Липки. Мова йде про пам’ятку архітектури місцевого значення на вулиці Бульварно-Кудрявській, 12.
